Клінічний випадок позалікарняної зупинки серця та постреанімаційної хвороби у пацієнта з гострим інфарктом міокарда

  • А. П. Мазур ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6873-7573
  • Е. І. Новікова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2105-6623
  • Н. О. Кузьмінова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0001-0329-8039
Ключові слова: постаноксична кома, серцево-легенева реанімація, гострий коронарний синдром, гостра лівошлуночкова недостатність, кардіогенний шок, фібриляція шлуночків, електроенцефалографія

Анотація

Постаноксична кома розвивається внаслідок важкої ішемії головного мозку та подальшої реперфузії, які виникають під час зупинки серця та після відновлення спонтанного кровообігу. Прогнозування виживаності у дорослих пацієнтів після «позагоспітальної» серцево-легеневої реанімації залишається складним питанням. Припинення лікування, що підтримує життя, є найбільш небезпечним і незворотним заходом, заснованим на несприятливому прогнозі. На сьогодні немає єдиного протоколу клінічного обстеження для визначення неврологічного прогнозу та виживаності в усіх пацієнтів після зупинки серця. Цей клінічний випадок описує наш досвід ведення пацієнта після позалікарняної зупинки серця внаслідок гострого коронарного синдрому із розвитком постаноксичної коми, неврологічне прогнозування в якого відбувалося на підставі даних неврологічного огляду, електроенцефалографії, комп’ютерної томографії та магнітно-резонансної томографії головного мозку, з подальшим успішним відновленням неврологічної функції.

Посилання

  1. Stub D, Bernard S, Duffy SJ, Kaye DM. Post Cardiac Arrest Syndrome: A Review of Therapeutic Strategies. Circulation. 2011;123(13):1428-1435. https://doi.org/10.1161/circulationaha.110.988725
  2. Tsao CW, Aday AW, Almarzooq ZI, Alonso A, Beaton AZ, Bittencourt MS, et al. Heart Disease and Stroke Statistics-2022 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2022;145(8):e153-e639. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001052
  3. Elmer J, Torres C, Aufderheide TP, Austin MA, Callaway CW, Golan E, et al.; Resuscitation Outcomes Consortium. Association of early withdrawal of life-sustaining therapy for perceived neurological prognosis with mortality after cardiac arrest. Resuscitation. 2016;102:127-135. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2016.01.016
  4. Sandroni C, Cariou A, Cavallaro F, Cronberg T, Friberg H, Hoedemaekers C, et al. Prognostication in comatose survivors of cardiac arrest: an advisory statement from the European Resuscitation Council and the European Society of Intensive Care Medicine. Resuscitation. 2014;85(12):1779-1789. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2014.08.011
  5. Callaway CW, Soar J, Aibiki M, Böttiger BW, Brooks SC, Deakin CD, et al.; Advanced Life Support Chapter Collaborators. Part 4: Advanced Life Support: 2015 International Consensus on Cardiopulmonary Resuscitation and Emergency Cardiovascular Care Science With Treatment Recommendations. Circulation. 2015;132(16 Suppl 1):S84-145. https://doi.org/10.1161/cir.0000000000000273
  6. Rush B, Ashkanani M, Romano K, Hertz P. Utilization of electroencephalogram post cardiac arrest in the United States: A nationwide retrospective cohort analysis. Resuscitation. 2017;110:141-145. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2016.11.008
  7. Dragancea I, Wise MP, Al-Subaie N, Cranshaw J, Friberg H, Glover G, et al.; TTM trial investigators. Protocol-driven neurological prognostication and withdrawal of life-sustaining therapy after cardiac arrest and targeted temperature management. Resuscitation. 2017;117:50-57. https://doi.org/10.1016/j.resuscitation.2017.05.014
  8. Sivaraju A, Gilmore EJ, Wira CR, Stevens A, Rampal N, Moeller JJ, et al. Prognostication of post-cardiac arrest coma: early clinical and electroencephalographic predictors of outcome. Intensive Care Med. 2015;41(7):1264-1272. https://doi.org/10.1007/s00134-015-3834-x
  9. Kortelainen J, Väyrynen E, Huuskonen U, Laurila J, Koskenkari J, Backman JT, et al. Pilot Study of Propofol-induced Slow Waves as a Pharmacologic Test for Brain Dysfunction after Brain Injury. Anesthesiology. 2017;126(1):94-103. https://doi.org/10.1097/ALN.0000000000001385
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Мазур, А. П., Новікова, Е. І., & Кузьмінова, Н. О. (2023). Клінічний випадок позалікарняної зупинки серця та постреанімаційної хвороби у пацієнта з гострим інфарктом міокарда. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 121-125. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/MN022-12112