Вплив тривалості гострої ішемії міокарда на результати реперфузійних заходів у пацієнтів зі STEMI

  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
  • С. С. Шпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1522-9265
  • В. О. Шумаков ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5130-8759
Ключові слова: феномен невідновленого кровотоку, набряк міокарда, no-reflow, пряме стентування, гострий коронарний синдром

Анотація

Мета – оцінити, як тривалість гострої ішемії впливає на ступінь безпосереднього відновлення коронарного кровотоку, визначеного за шкалою ТІМІ в різних часових групах пацієнтів. Проаналізувати залежність виникнення феномену no-reflow від давності інфаркту міокарда. Відновлення функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда в цій роботі не досліджувалося.

Матеріали та методи. Було включено 104 пацієнти з гострим коронарним синдромом та елевацією сегмента ST на кардіограмі для оцінювання безпосереднього ангіографічного результату реваскуляризації. Усім пацієнтам було проведено черезшкірне втручання з імплантації стент-системи в інфаркт-залежну артерію. Пацієнти були розподілені на чотири групи залежно від тривалості гострої ішемії. Це групи до 2 годин, 3–12 годин, 12–24 години та остання група понад 48 годин від початку гострого болю за грудиною. Усім пацієнтам надавалася високоспеціалізована медична допомога на базі НІССХ ім. М. М. Амосова.

Результати. Зі 104 пацієнтів повне відновлення коронарного кровообігу вдалося досягти у 88 випадків, при цьому, на жаль, 16 пацієнтів мали кровотік ТІМІ 0/1. Така вірогідність виникнення ускладнення становить 15,3 % у досліджуваній когорті. Згідно з клінічним профілем, пацієнтів було розділено на таких, які мали no-reflow (основна група) та пацієнтів з повним відновленням кровотоку (контрольна група). У групі невідновленого кровотоку частіше виникав кардіогенний шок, також інфаркт-залежна артерія частіше була оклюзована, ніж субоклюзована. Техніка черезшкірного втручання особливо не відрізнялася в обох групах.

Висновки. Частота виникнення феномену невідновленого кровотоку збільшується залежно від тривалості періоду гострої ішемії, особливо якщо це понад 48 годин з моменту появи симптомів. Кардіогенний шок асоціюється з більшою вірогідністю виникнення феномену no-reflow. Найбільш вагомою анемнестичною причиною затримки реваскуляризації було пізнє звернення пацієнтів з інфарктом по медичну допомогу. Саме тому необхідно удосконалити систему інформування пацієнтів про симптоми гострого інфаркту міокарда, щоб зменшити догоспітальну тривалість ішемії та пришвидшити реперфузійні заходи.

Посилання

  1. Marinsek M, Šuran D, Sinkovic A. Factors of Hospital Mortality in Men and Women with ST-Elevation Myocardial Infarction - An Observational, Retrospective, Single Centre Study. Int J Gen Med. 2023 Dec 18;16:5955-5968. https://doi.org/10.2147/IJGM.S439414
  2. Thygesen K, Alpert JS, Jaffe AS, Chaitman BR, Bax JJ, Morrow DA, et al.; Executive Group on behalf of the Joint European Society of Cardiology (ESC)/American College of Cardiology (ACC)/American Heart Association (AHA)/World Heart Federation (WHF) Task Force for the Universal Definition of Myocardial Infarction. Fourth Universal Definition of Myocardial Infarction (2018). Circulation. 2018;138(20):e618-e651. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000617
  3. Zoni CR, Mukherjee D, Gulati M. Proposed new classification for acute coronary syndrome: Acute coronary syndrome requiring immediate reperfusion. Catheter Cardiovasc Interv. 2023;101(7):1177-1181. https://doi.org/10.1002/ccd.30667
  4. Hoedemaker NPG, de Winter RJ, Hof AV, Kolkman E, Damman P. Optimal Medical Therapy Prescription in Patients with Acute Coronary Syndrome in the Netherlands: A Multicenter Pilot Registry. Am J Cardiovasc Drugs. 2021;21(2):219-229. https://doi.org/10.1007/s40256-020-00427-9
  5. Heidari F, Rahzani K, Iranpoor D, Rezaee Korosh. The effect of oxygen on the outcomes of non-ST-segment elevation acute coronary syndromes. IJC Metab Endocr. 2017;14:67-71. https://doi.org/10.1016/j.ijcme.2016.12.002
  6. Hashmi KA, Abbas K, Hashmi AA, Irfan M, Edhi MM, Ali N, et al. In-hospital mortality of patients with cardiogenic shock after acute myocardial infarction; impact of early revascularization. BMC Res Notes. 2018 Oct 11;11(1):721. https://doi.org/10.1186/s13104-018-3830-7
  7. Thomaz PG, Moura LA Júnior, Muramoto G, Assad RS. Intra-aortic balloon pump in cardiogenic shock: state of the art. Rev Col Bras Cir. 2017;44(1):102-106. English, Portuguese. https://doi.org/10.1590/0100-69912017001006
  8. Annibali G, Scrocca I, Aranzulla TC, Meliga E, Maiellaro F, Musumeci G. «No-Reflow» Phenomenon: A Contemporary Review. J Clin Med. 2022 Apr 16;11(8):2233. https://doi.org/10.3390/jcm11082233
  9. Chaitman BR, Lim MJ. No reflow and the quest to achieve optimal perfusion during the acute phase of myocardial infarction. J Am Coll Cardiol. 2004;44(2):313-315. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.04.020
  10. Tobis J. Is no-no-reflow following PCI in AMI due to distal embolization of plaque and thrombus? Catheter Cardiovasc Interv. 2013;82(2):210-211. https://doi.org/10.1002/ccd.25078
  11. Feher A, Chen SY, Bagi Z, Arora V. Prevention and Treatment of No-Reflow Phenomenon by Targeting the Coronary Microcirculation. Rev Cardiovasc Med. 2014;15(1):38-51. https://doi.org/10.3909/ricm0699
  12. Cobas Paz R, Caneiro Queija B, Íñiguez Romo A. No-reflow phenomenon in STEMI: beyond a good angiographic result. Rev Esp Cardiol (Engl Ed). 2022;75(9):706-708. https://doi.org/10.1016/j.rec.2022.02.015
  13. Salo SV, Shumakov VO, Shpak SS, Tokhtarov VV. [Myocardial ischemia – reperfusion injury]. Zaporozhye medical journal. 2023;25(5):455-460. Ukrainian. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2023.5.279461
  14. Fan J, Ren M, Adhikari BK, Wang H, He Y. The NLRP3 Inflammasome as a Novel Therapeutic Target for Cardiac Fibrosis. J Inflamm Res. 2022;15:3847-3858. https://doi.org/10.2147/JIR.S370483
  15. Bauer T, Zeymer U, Diallo A, Vicaut E, Bolognese L, Cequier A, et al.; ATLANTIC Investigators. Impact of preprocedural TIMI flow on clinical outcome in low-risk patients with ST-elevation myocardial infarction: Results from the ATLANTIC study. Catheter Cardiovasc Interv. 2020;95(3):494-500. https://doi.org/10.1002/ccd.28318
  16. Tsvetkov H, Mosseri M. Myocardial Blush Grade: An Interventional Method for Assessing Myocardial Perfusion. Isr Med Assoc J. 2008;10(6):465-467.
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Сало, С. В., Шпак, С. С., & Шумаков, В. О. (2023). Вплив тривалості гострої ішемії міокарда на результати реперфузійних заходів у пацієнтів зі STEMI. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 114-120. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/SSh065-114120
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2