Визначення зміни якості життя за допомогою анкети U22 після радіочастотної абляції каво-трикуспідального перешийка

  • А. В. Якушев Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7888-1838
  • М. С. Подлужний Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-8153-6477
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/YaP048-9399
Ключові слова: тріпотіння передсердь, суправентрикулярна тахікардія, антиаритмічна терапія, макрореентрі, психоемоційний стан, аритмія, пароксизм

Анотація

Передсердні тахіаритмії є найпоширенішими формами порушень ритму серця. Ізольоване тріпотіння передсердь спостерігається у 88 осіб на 100 тис. населення. Більшість методів оцінювання якості життя було розроблено та використовується переважно для оцінювання фібриляції передсердь. У цьому контексті анкета U22 стає значущим протоколом, спрямованим на кількісне оцінювання пароксизмальних симптомів, пов’язаних з тахіаритміями.

Мета – оцінювання змін якості життя у пацієнтів, у яких спостерігається типове тріпотіння передсердь, після проведення радіочастотної абляції та створення двонаправленої блокади проведення через кавотрикуспідальний перешийок.

Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі результатів лікування групи із 135 пацієнтів, що перебували на лікуванні в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» у період з 2014 по 2021 рік. Пацієнти мали три контрольних огляди, що підлягали аналізу та статистичній обробці: 1 візит перед проведенням радіочастотної абляції (n = 135), через 1 місяць (n = 122) та через 1 рік (n = 81). Усі пацієнти були опитані відповідно до їх симптомів, пов’язаних з аритмією, що були оцінені згідно з протоколом U22.

Результати. До проведення процедури пацієнти відзначали низький рівень самопочуття – 4,3 ± 1,0 бала. Під час контрольного візиту через 1 місяць після проведення радіочастотної абляції пацієнти оцінювали свій загальний стан протягом цього періоду у 8,9 ± 0,7 бала. Зареєстровані зміни були статистично значущі порівняно з вихідним станом (p < 0,0001). Таким чином, радикальне усунення тріпотіння передсердь призвело до швидкого покращення психоемоційного та фізичного стану пацієнтів уже через 1 місяць. Аналогічна динаміка відбувалася і під час оцінювання через 1 рік, де пацієнти в середньому оцінювали свій стан у 9,3 ± 0,7 бала, що становило статистично достовірну різницю порівняно з вихідним станом та результатом опитування при 1 контрольному огляді (p < 0,0001). Це підтверджує сталість позитивної тенденції протягом середньострокового спостереження.

Висновки. Анкета U22 виявила очікуване симптоматичне покращення у пацієнтів, яким проводили радіочастотну абляцію каво-трикуспідального перешийка. Анкета U22 може розглядатись як ще один, додатковий, інструмент контролю пацієнтів після радіочастотної абляції. Особливістю його застосування є специфічність оцінювання пароксизмальних симптомів і скарг, що пов’язані саме з порушеннями ритму, та можливість простого аналізу динаміки тривалий час після втручання.

Посилання

  1. Rehorn M, Sacks NC, Emden MR, Healey B, Preib MT, Cyr PL, et al. Prevalence and incidence of patients with paroxysmal supraventricular tachycardia in the United States. J Cardiovasc Electrophysiol. 2021;32(8):2199-2206. https://doi.org/10.1111/jce.15109
  2. Wang L, Ze F, Li J, Mi L, Han B, Niu H, et al. Trends of global burden of atrial fibrillation/flutter from Global Burden of Disease Study 2017. Heart. 2021;107(11):881-887. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-317656
  3. Guichard JB, Naud P, Xiong F, Qi X, L’Heureux N, Hiram R, et al. Comparison of Atrial Remodeling Caused by Sustained Atrial Flutter Versus Atrial Fibrillation. J Am Coll Cardiol. 2020;76(4):374-388. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.05.062
  4. Granada J, Uribe W, Chyou PH, Maassen K, Vierkant R, Smith PN, et al. Incidence and predictors of atrial flutter in the general population. J Am Coll Cardiol. 2000;36(7):2242-2246. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(00)00982-7
  5. Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur Heart J. 2021 Feb 1;42(5):373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612. Erratum in: Eur Heart J. 2021 Feb 1;42(5):507. Erratum in: Eur Heart J. 2021 Feb 1;42(5):546-547. Erratum in: Eur Heart J. 2021 Oct 21;42(40):4194
  6. Benjamin EJ, Muntner P, Alonso A, Bittencourt MS, Callaway CW, Carson AP, et al.; American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2019 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation. 2019;139(10):e56-e528. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000659. Erratum in: Circulation. 2020 Jan 14;141(2):e33.
  7. Diamant MJ, Andrade JG, Virani SA, Jhund PS, Petrie MC, Hawkins NM. Heart failure and atrial flutter: a systematic review of current knowledge and practices. ESC Heart Fail. 2021;8(6):4484-4496. https://doi.org/10.1002/ehf2.13526
  8. Biblo LA, Yuan Z, Quan KJ, Mackall JA, Rimm AA. Risk of stroke in patients with atrial flutter. Am J Cardiol. 2001;87(3):346-349, A9. https://doi.org/10.1016/S0002-9149(00)01374-6
  9. Nogami A, Kurita T, Abe H, Ando K, Ishikawa T, Imai K, et al.; JCS/JHRS Joint Working Group. JCS/JHRS 2019 Guideline on Non-Pharmacotherapy of Cardiac Arrhythmias. Circ J. 2021;85(7):1104-1244. https://doi.org/10.1253/circj.cj-20-0637
  10. Josephson ME. Clinical Cardiac Electrophysiology: techniques and interpretations. 4th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins;2008.
  11. Härdén M, Nyström B, Kulich K, Carlsson J, Bengtson A, Edvardsson N. Validity and reliability of a new, short symptom rating scale in patients with persistent atrial fibrillation. Health Qual Life Outcomes. 2009 Jul 15;7:65. https://doi.org/10.1186/1477-7525-7-65
  12. Moons P, Norekvål TM, Arbelo E, Borregaard B, Casadei B, Cosyns B, et al. Placing patient-reported outcomes at the centre of cardiovascular clinical practice: implications for quality of care and management. Eur Heart J. 2023;44(36):3405-3422. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad514
  13. Blomström-Lundqvist C, Gizurarson S, Schwieler J, Jensen SM, Bergfeldt L, Kennebäck G, et al. Effect of Catheter Ablation vs Antiarrhythmic Medication on Quality of Life in Patients With Atrial Fibrillation: The CAPTAF Randomized Clinical Trial. JAMA. 2019;321(11):1059-1068. https://doi.org/10.1001/jama.2019.0335
  14. Spertus J, Dorian P, Bubien R, Lewis S, Godejohn D, Reynolds MR, et al. Development and Validation of the Atrial Fibrillation Effect on QualiTy-of-Life (AFEQT) Questionnaire in Patients With Atrial Fibrillation. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2011;4(1):15-25. https://doi.org/10.1161/CIRCEP.110.958033
  15. Arribas F, Ormaetxe JM, Peinado R, Perulero N, Ramírez P, Badia X. Validation of the AF-QoL, a disease-specific quality of life questionnaire for patients with atrial fibrillation. Europace. 2010;12(3):364-370. https://doi.org/10.1093/europace/eup421
  16. Essebag V, Azizi Z, Alipour P, Khaykin Y, Leong-Sit P, Sarrazin JF, et al. Relationship between quality of life and burden of recurrent atrial fibrillation following ablation: CAPCOST multicentre cohort study. Europace. 2020;22(7):1017-1025. https://doi.org/10.1093/europace/euaa066
  17. Ladwig KH, Goette A, Atasoy S, Johar H. Psychological aspects of atrial fibrillation: A systematic narrative review: Impact on incidence, cognition, prognosis, and symptom perception. Curr Cardiol Rep. 2020 Sep 10;22(11):137. https://doi.org/10.1007/s11886-020-01396-w
  18. Mark DB, Anstrom KJ, Sheng S, Piccini JP, Baloch KN, Monahan KH, et al.; CABANA Investigators. Effect of Catheter Ablation vs Medical Therapy on Quality of Life Among Patients With Atrial Fibrillation: The CABANA Randomized Clinical Trial. JAMA. 2019;321(13):1275-1285. https://doi.org/10.1001/jama.2019.0692
  19. Höglund N, Rönn F, Tollefsen T, Jensen SM, Kesek M. U22 protocol as measure of symptomatic improvement after catheter ablation of atrial fibrillation. Ups J Med Sci. 2013;118(4):240-246. https://doi.org/10.3109/03009734.2013.821190
  20. Kesek M, Tollefsen T, Höglund N, Rönn F, Näslund U, Jensen SM. U22, a Protocol to Quantify Symptoms Associated with Supraventricular Tachycardia. Pacing Clin Electrophysiol. 2009;32 Suppl 1:S105-S108. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2008.02263.x
  21. Issa ZF, Miller JM, Zipes DP, Bonow RO. Clinical Arrhythmology and Electrophysiology: A Companion to Braunwald’s Heart Disease. Philadelphia: Elsevier Science; 2009.
  22. Cosío FG. Atrial Flutter, Typical and Atypical: A Review. Arrhythm Electrophysiol Rev. 2017;6(2):55-62. https://doi.org/10.15420/aer.2017.5.2
  23. Calkins H, Hindricks G, Cappato R, Kim YH, Saad EB, Aguinaga L, et al. 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Heart Rhythm. 2017;14(10):e275-e444. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.05.012
  24. Brugada J, Katritsis DG, Arbelo E, Arribas F, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al.; ESC Scientific Document Group. 2019 ESC Guidelines for the management of patients with supraventricular tachycardia The Task Force for the management of patients with supraventricular tachycardia of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020;41(5):655-720. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz467. Erratum in: Eur Heart J. 2020 Nov 21;41(44):4258.
  25. Hlatky MA, Wang P. Improvement in Quality of Life After Radiofrequency Ablation. Pacing Clin Electrophysiol. 2006;29(4):341-342. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2006.00350.x
  26. Barmano N, Charitakis E, Karlsson JE, Nystrom FH, Walfridsson H, Walfridsson U. Predictors of improvement in arrhythmia-specific symptoms and health-related quality of life after catheter ablation of atrial fibrillation. Clin Cardiol. 2019;42(2):247-255. https://doi.org/10.1002/clc.23134
  27. Li JH, Xie HY, Chen YQ, Cao ZJ, Tang QH, Guo XG, et al. Risk of New-Onset Atrial Fibrillation Post-cavotricuspid Isthmus Ablation in Typical Atrial Flutter Without History of Atrial Fibrillation. Front Physiol. 2021 Nov 30;12:763478. https://doi.org/10.3389/fphys.2021.763478
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Якушев, А. В., & Подлужний, М. С. (2023). Визначення зміни якості життя за допомогою анкети U22 після радіочастотної абляції каво-трикуспідального перешийка. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 93-99. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/YaP048-9399
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 4 2023
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ