Catheter Ablation of Paroxysmal and Persistent Atrial Fibrillation in Patients with Secondary Atrial Septal Defect. Evaluation of the Results and Impact on the Quality of Life

  • М. М. Петканич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4474-2877
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/Pet061-8692
Ключові слова: ізоляція легеневої вени, серцева аритмія, вроджені аномалії серця, якість життя, результати лікування

Анотація

Вступ. Наявність фібриляції передсердь (ФП) у пацієнтів з дефектом міжпередсердної перегородки (ДМПП) суттєво впливає на їх якість життя і збільшує ризик смертності. Станом на сьогодні відповідно до настанов ка-тетерну абляцію рекомендують для пацієнтів з ФП у разі неефективного медикаментозного лікування, однак її застосування у пацієнтів з ФП та ДМПП вивчено недостатньо.

Мета – вивчити ефективність і безпеку катетерної абляції та її вплив на якість життя пацієнтів із ФП та ДМПП.

Матеріали та методи. Протягом 2003–2023 рр. у Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України проліковано 1408 пацієнтів з ДМПП, з них у 54 (4,8 %) пацієнтів була проведена ка-тетерна абляція з приводу ФП (група 1). П’ятдесят шість пацієнтів із порівнянним віком, тривалістю симптомів та супутньою патологією були проаналізовані для групи 2. Вид і результати хірургічних втручань аналізували за даними операційних протоколів. Результати лікування та якість життя оцінювали протягом періоду спостере-ження через 1, 2 та 3 місяці після процедури.

Результати. У чотирьох (9,3 %) із 54 пацієнтів із ДМПП була персистуюча ФП і у 50 (90,7 %) пацієнтів – паро-ксизмальна. Ізоляція легеневої вени виконана всім 54 пацієнтам (100 %) групи 1; лінійні абляції лівого перед-сердя (3,6 %) – у 2 пацієнтів, абляція каво-трикуспідального перешийка – у 26 пацієнтів (48,2 %). Тип, тривалість і складність процедури були зіставні з даними групи 2. Сорок чотири (81,5 %) пацієнти з ДМПП не мали ФП через 3 місяці після процедури, і їх дані не відрізнялися від результатів групи 2 (p > 0,05). Середні показники якості життя за опитувальником AFEQT серед пацієнтів обох груп достовірно покращилися у хворих, які перенесли катетерну абляцію і не відрізнялися між обома групами (p > 0,05).

Висновки. Катетерна абляція є безпечною та корисною у пацієнтів з ФП та ДМПП. У пацієнтів з ФП та ДМПП катетерна абляція мала подібний рівень процедурних ускладнень і ефективності (81,5 %) порівняно з групою без ДМПП (80,5 %). Фібриляція передсердь негативно впливає на основні показники життя хворих. У хворих з ФП та ДМПП після катетерної абляції відзначено достовірне покращення симптомів ФП та якості життя згідно з опитувальником AFEQT (загальна оцінка 56,1 ± 2,7 до лікування проти 78,7 ± 4,0 на контрольному обстеженні).

Посилання

  1. Nesheiwat Z, Goyal A, Jagtap M. Atrial Fibrillation. [Updated 2023 Apr 26; cited 2023 Sep 02]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK526072/
  2. Gumprecht J, Domek M, Lip GYH, Shantsila A. Invited review: hypertension and atrial fibrillation: epidemiology, pathophysiology, and implications for management. J Hum Hypertens. 2019;33(12):824-836. https://doi.org/10.1038/s41371-019-0279-7
  3. Feghaly J, Zakka P, London B, MacRae CA, Refaat MM. Genetics of Atrial Fibrillation. J Am Heart Assoc. 2018 Oct 16;7(20):e009884. https://doi.org/10.1161/JAHA.118.009884
  4. Nakagawa K, Akagi T, Nagase S, Takaya Y, Kijima Y, Toh N, et al. Efficacy of catheter ablation for paroxysmal atrial fibrillation in patients with atrial septal defect: a comparison with transcatheter closure alone. Europace. 2019;21(11):1663-1669. https://doi.org/10.1093/europace/euz207
  5. Griffiths JR, Nussinovitch U, Liang JJ, Sims R, Yoneda ZT, Bernstein HM, et al. Catheter Ablation for Atrial Fibrillation in Adult Congenital Heart Disease: An International Multicenter Registry Study. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2022 Sep;15(9):e010954. https://doi.org/10.1161/CIRCEP.122.010954
  6. Calkins H, Hindricks G, Cappato R, Kim YH, Saad EB, Aguinaga L, et al. 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/ SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation: Executive summary. Europace. 2018;20(1):157-208. https://doi.org/10.1093/europace/eux275
  7. Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al.; ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
  8. van der Linde D, Konings EE, Slager MA, Witsenburg M, Helbing WA, Takkenberg JJ, et al. Birth Prevalence of Congenital Heart Disease Worldwide: A Systematic Review and Meta-Analysis. J Am Coll Cardiol. 2011;58(21):2241-2247. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2011.08.025
  9. Liu Y, Chen S, Zühlke L, Black GC, Choy MK, Li N, et al. Global birth prevalence of congenital heart defects 1970-2017: updated systematic review and meta-analysis of 260 studies. Int J Epidemiol. 2019;48(2):455-463. https://doi.org/10.1093/ije/dyz009
  10. Evertz R, Reinders M, Houck C, Ten Cate T, Duijnhouwer AL, Beukema R, et al. Atrial fibrillation in patients with an atrial septal defect in a single centre cohort during a long clinical follow-up: its association with closure and outcome of therapy. Open Heart. 2020 Aug;7(2):e001298. https://doi.org/10.1136/openhrt-2020-001298
  11. Silversides CK, Haberer K, Siu SC, Webb GD, Benson LN, McLaughlin PR, et al. Predictors of Atrial Arrhythmias After Device Closure of Secundum Type Atrial Septal Defects in Adults. Am J Cardiol. 2008;101(5):683-687. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2007.10.035
  12. Van De Bruaene A, Moons P, Belmans A, Post MC, Luermans JG, Delcroix M, et al. Predictive model for late atrial arrhythmia after closure of an atrial septal defect. Int J Cardiol. 2013;164(3):318-322. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2011.07.010
  13. Ganesan AN, Shipp NJ, Brooks AG, Kuklik P, Lau DH, Lim HS, et al. Long-term Outcomes of Catheter Ablation of Atrial Fibrillation: A Systematic Review and Meta-analysis. J Am Heart Assoc. 2013 Mar 18;2(2):e004549. https://doi.org/10.1161/JAHA.112.004549
  14. Nyboe C, Olsen MS, Nielsen-Kudsk JE, Hjortdal VE. Atrial fibrillation and stroke in adult patients with atrial septal defect and the long-term effect of closure. Heart. 2015;101(9):706-711. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2014-306552
  15. Karunanithi Z, Nyboe C, Hjortdal VE. Long-Term Risk of Atrial Fibrillation and Stroke in Patients With Atrial Septal Defect Diagnosed in Childhood. Am J Cardiol. 2017;119(3):461-465. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2016.10.015
  16. Oliver JM, Gallego P, González A, Benito F, Mesa JM, Sobrino JA. Predisposing conditions for atrial fibrillation in atrial septal defect with and without operative closure. Am J Cardiol. 2002;89(1):39-43. https://doi.org/10.1016/S0002-9149(01)02160-9
  17. Vecht JA, Saso S, Rao C, Dimopoulos K, Grapsa J, Terracciano CM, et al. Atrial septal defect closure is associated with a reduced prevalence of atrial tachyarrhythmia in the short to medium term: a systematic review and meta-analysis. Heart. 2010;96(22):1789-1797. https://doi.org/10.1136/hrt.2010.204933
  18. Nie JG, Dong JZ, Salim M, Li SN, Wu XY, Chen YW, et al. Catheter ablation of atrial fibrillation in patients with atrial septal defect: long-term follow-up results. J Interv Card Electrophysiol. 2015;42(1):43-49. https://doi.org/10.1007/s10840-014-9958-z
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Петканич, М. М. (2023). Catheter Ablation of Paroxysmal and Persistent Atrial Fibrillation in Patients with Secondary Atrial Septal Defect. Evaluation of the Results and Impact on the Quality of Life. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 86-92. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/Pet061-8692
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 4 2023
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ