Стентування артеріальної протоки як метод паліативного лікування загального артеріального стовбура типу А3: огляд літератури та власний досвід
Анотація
Вступ. При загальному артеріальному стовбурі типу A3 (ЗАС A3) за Ван Праагом, одна з гілок легеневої артерії (ЛА) починається від ЗАС, друга – заповнюється через відкриту артеріальну протоку (ВАП) або контрлатеральна легеня кровопостачається великими аорто-легеневими колатеральними артеріями.
Констрикція ВАП у ранньому неонатальному періоді може спричинити відсутність кровопостачання однієї гілки ЛА. Щоб запобігти цьому, використовують пролонговану інфузію простагландину Е1, проводять стентування ВАП чи накладання системно-легеневого анастомозу. Ці методи застосовують, щоб відтермінувати проведення радикальної корекції (РК) та зменшити ризики смертності, пов’язані з малою вагою та віком пацієнта.
Мета – проаналізувати ендоваскулярний підхід етапного лікування ЗАС А3 на прикладах з літературних джерел та власного досвіду оптимізації легеневого кровотоку.
Матеріали та методи. Було проведено систематичний пошук публікацій з використанням бази даних PubMed та аналіз різних варіантів етапного лікування ЗАС А3. Згідно з аналізом, у нашому клінічному випадку першим етапом було обрано ендоваскулярний метод лікування.
Новонароджена дитина (4 кг) із ЗАС А3 (ліва гілка ЛА – від некоронарного синуса трункального клапана, права гілка ЛА – заповнюється через ВАП). Індекс Наката – 83 мм2/м2, коефіцієнт Макгуна – 1. Враховуючи складну анатомію вади серця, вирішено провести стентування ВАП з метою відтермінування РК до оптимального віку та ваги пацієнта.
Обговорення. Відповідно до проаналізованих робіт, кількість публікацій щодо методів лікування ЗАС А3 обмежена. Сучасна світова тенденція наразі схиляється до етапного лікування ЗАС А3 у новонароджених, що супроводжується меншим ризиком ускладнень, ніж РК у цій віковій групі. У нашому клінічному випадку першим кроком було проведено стентування ВАП. Етапний підхід дав змогу нам виконати РК з позитивним результатом у віці 3 міс. На момент РК – індекс Наката та коефіцієнт Макгуна становили 248 мм2/м2 та 1,9 відповідно.
Висновки. Лікування ЗАС А3 може мати декілька варіантів етапного лікування, що відрізняються один від одного залежно від анатомічних особливостей вади. Варіанти паліативного лікування допомагають дитині вийти з періоду новонародженості та набрати оптимальну вагу для РК. Наш пацієнт успішно отримав першим етапом стентування ВАП, що створило умови для росту й розвитку гілок ЛА. Другим етапом було проведено РК з хорошими віддаленими результатами. Проаналізувавши дані представленої літератури, відзначено, що використання ендоваскулярного стентування ВАП є вигідною альтернативою хірургічному паліативному лікуванню.
Посилання
- Ganta S, Duster N, El-Said H, Artrip J, Rao R, Golding I, et al. Staged Repair of Van Praagh Truncus Type A3. World J Pediatr Congenit Heart Surg. 2021;12(2):286-290. https://doi.org/10.1177/2150135121990387
- Calder L, Van Praagh R, Van Praagh S, Sears WP, Corwin R, Levy A, et al. Truncus arteriosus communis. Clinical, angiocardiographic, and pathologic findings in 100 patients. Am Heart J. 1976;92(1):23-38. https://doi.org/10.1016/S0002-8703(76)80400-0
- Fujiwara K, Yoshizawa K, Kato O, Sakazaki H. Truncus Arteriosus With Major Aortopulmonary Collateral Arteries. Ann Thorac Surg. 2019;108(2):e105-e106. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2018.12.051
- Kawasaki Y, Murakami Y, Ehara E, Oshitani T, Nakamura K, Yoshida Y, et al. A rare case of truncus arteriosus Van Praagh type A3: Prenatal diagnosis and postnatal management. J Cardiol Cases. 2019;20(1):30-34. https://doi.org/10.1016/j.jccase.2019.03.009
- Naimo PS, Fricke TA, Yong MS, d’Udekem Y, Kelly A, Radford DJ, et al. Outcomes of Truncus Arteriosus Repair in Children: 35 Years of Experience From a Single Institution. Semin Thorac Cardiovasc Surg. 2016;28(2):500-511. https://doi.org/10.1053/j.semtcvs.2015.08.009
- Qureshi AM, Goldstein BH, Glatz AC, Agrawal H, Aggarwal V, Ligon RA, et al. Classification scheme for ductal morphology in cyanotic patients with ductal dependent pulmonary blood flow and association with outcomes of patent ductus arteriosus stenting. Catheter Cardiovasc Interv. 2019;93(5):933-943. https://doi.org/10.1002/ccd.28125
- Naimo PS, Bell D, Fricke TA, d’Udekem Y, Brizard CP, Alphonso N, et al Truncus arteriosus repair: A 40-year multicenter perspective. J Thorac Cardiovasc Surg. 2020, May;15:S0022-5223(20)31137-5. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2020.04.149
- Buckley JR, Amula V, Sassalos P, Costello JM, Smerling AJ, Iliopoulos I, et al.; Collaborative Research in Pediatric Cardiac Intensive Care Investigators. Multicenter Analysis of Early Childhood Outcomes After Repair of Truncus Arteriosus. Ann Thorac Surg. 2019;107(2):553-559. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2018.08.094
- Hunt S, Johnston TP, Leong ME. Patent ductus arteriosus stenting as therapeutic bridge in a patient with type A3 truncus arteriosus variant with multiple comorbidities. Cardiol Young. 2023 Jul 12:1-3. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1017/S1047951123001658
- Glatz AC, Petit CJ, Goldstein BH, Kelleman MS, McCracken CE, McDonnell A, et al. Comparison Between Patent Ductus Arteriosus Stent and Modified Blalock-Taussig Shunt as Palliation for Infants With Ductal-Dependent Pulmonary Blood Flow: Insights From the Congenital Catheterization Research Collaborative. Circulation. 2018;137(6):589-601. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.117.029987
- Sharma P, Haranal M, Kok Soo W, Sivalingam S. Delayed surgical repair of truncus arteriosus with interrupted aortic arch following bilateral banding of branch pulmonary arteries: a case report. Cardiothorac Surg. 2021 Jan 30;29:2. https://doi.org/10.1186/s43057-021-00039-2
