Лабораторні предиктори смертності у пацієнтів із серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

  • М. В. Кучерява ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4256-6312
  • Г. Б. Маньковський ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4980-4571
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, NT-proBNP, предиктори, реваскуляризація міокарда, черезшкірне коронарне втручання

Анотація

Вступ. Серцева недостатність (СН) є зростаючою епідемією з високим рівнем захворюваності та смертності. Загалом смертність пацієнтів із СН становить 10,4 % через 30 днів з моменту госпіталізації, 22 % – через 1 рік і 42,3 % – через 5 років, незважаючи на введення нової науково обґрунтованої медикаментозної терапії та розвиток хірургічних втручань. Існує цілий спектр предикторів/факторів, на які необхідно звернути увагу, щоб зменшити ризик смертності та покращити прогноз у пацієнтів із серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзнФВ).

Мета – визначення лабораторних предикторів 2-річної смертності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та СНзнФВ після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) шляхом аналізу базових даних пацієнтів.

Матеріали та методи. Наведений одноцентровий аналіз, проведений на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», включав 178 пацієнтів, які мали хронічну стабільну ішемічну хворобу серця та СНзнФВ, які перенесли ЧКВ у період із січня 2020 по січень 2022 року. Кінцевою точкою дослідження була смертність від усіх причин. Досліджувану групу пацієнтів поділено на дві підгрупи: В – «виживання» – пацієнти, які вижили у період спостереження після ЧКВ, і С – «смерть» – пацієнти, які померли до закінчення цього періоду після втручання. Значення «р» менше ніж 0,05 вважалося статистично значущим.

Результати. Середня тривалість госпіталізації пацієнтів становила 3 (1–5) дні. Загальний білірубін, загальний холестерин, натрій, рівень NT-proBNP, гемоглобін, альбумін та лімфоцити мали достовірну різницю між двома підгрупами. У багатофакторному аналізі найсильнішими незалежними предикторами смертності пацієнтів були: підвищення рівня NT-proBNP (відношення шансів (ВШ)) 1,44, 95 % довірчий інтервал (ДІ) від 1,32 до 1,57, p < 0,0001), низький рівень альбуміну (ВШ 1,64, 95 % ДІ 1,10 до 2,23, р = 0,008), гіпонатріємія (ВШ 1,69, 95 % ДІ 1,16 до 2,22, р < 0,001), лімфопенія (ВШ 1,54, 95 % ДІ 1,10 до 2,20, р < 0,001), зменшення рівня гемоглобіну (ВШ 1,25, 95 % ДI 1,10 до 1,40, р < 0,001) і низький рівень холестерину (ВШ 1,59, 95 % ДІ від 1,17 до 2,01, р < 0,001).

Висновки. У популяції пацієнтів із хронічною стабільною ішемічною хворобою серця після проведеної реваскуляризації міокарда за допомогою ЧКВ, зниження рівня альбуміну, холестерину, натрію, лімфоцитів, гемоглобіну, а також підвищення рівня NT-proBNP були прогностично та статистично значущими предикторами несприятливого прогнозу, у вигляді смертності від усіх причин, протягом 2 років спостереження.

Посилання

  1. Abdellah AT, Mohamed AD, Hendawi HA, Omera MA. Clinical and laboratory characteristics of short-term mortality in Egyptian patients with acute heart failure. Egypt Heart J. 2017;69(3):201-208. https://doi.org/10.1016/j.ehj.2017.02.003
  2. Yasmin F, Shah SMI, Naeem A, Shujauddin SM, Jabeen A, Kazmi S, et al. Artificial intelligence in the diagnosis and detection of heart failure: the past, present, and future. Rev Cardiovasc Med. 2021;22(4):1095-1113. https://doi.org/10.31083/j.rcm2204121
  3. Ostrowska M, Ostrowski A, Łuczak M, Jaguszewski M, Adamski P, Bellwon J, et al. Basic laboratory parameters as predictors of in-hospital death in patients with acute decompensated heart failure: data from a large single-centre cohort. Kardiol Pol. 2017;75(2):157-163. https://doi.org/10.5603/KP.a2016.0147
  4. Murphy SP, Ibrahim NE, Januzzi JL Jr. Heart Failure With Reduced Ejection Fraction: A Review. JAMA. 2020;324(5): 488-504. https://doi.org/10.1001/jama.2020.10262
  5. Dumitru I. Heart Failure [Internet]. Medscape; 2021 Mar 02 [updated 2023 Jun 05; cited 2023 Oct 22]. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/163062-overview
  6. Hajouli S, Ludhwani D. Heart Failure and Ejection Fraction. 2022 Dec 23 [cited 2023 Nov 01]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023.
  7. Alem MM. Predictors of Mortality in Patients with Chronic Heart Failure: Is Hyponatremia a Useful Clinical Biomarker? Int J Gen Med. 2020;13:407-417. https://doi.org/10.2147/IJGM.S260256
  8. Anand IS, Gupta P. Anemia and Iron Deficiency in Heart Failure: Current Concepts and Emerging Therapies. Circulation. 2018;138(1):80-98. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.118.030099
  9. Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394
  10. Deedwania PC. Statin therapy in patients with heart failure [Internet]. UpToDate; 2022 [updated 2023 Mar 22; cited 2023 Nov 12]. Available from: https://medilib.ir/uptodate/show/1493
  11. Sakane K, Kanzaki Y, Tsuda K, Maeda D, Sohmiya K, Hoshiga M. Disproportionately low BNP levels in patients of acute heart failure with preserved vs. reduced ejection fraction. Int J Cardiol. 2021;327:105-110. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2020.11.066
  12. Horwich TB, Kalantar-Zadeh K, MacLellan RW, Fonarow GC. Albumin levels predict survival in patients with systolic heart failure. Am Heart J. 2008;155(5):883-889. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2007.11.043
  13. Miller KE. Cholesterol Levels and Survival in Patients with CHF. Am Fam Physician. 2004;70(4):765-766.
  14. Ponikowski P, Voors AA, Anker SD, Bueno H, Cleland JGF, Coats AJS, et al.; ESC Scientific Document Group. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC)Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. Eur Heart J. 2016;37(27):2129-2200. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehw128
  15. Van Linthout S, Tschöpe C. The Quest for Antiinflammatory and Immunomodulatory Strategies in Heart Failure. Clin Pharmacol Ther. 2019;106(6):1198-1208. https://doi.org/10.1002/cpt.1637
  16. Adamo L, Rocha-Resende C, Prabhu SD, Mann DL. Reappraising the role of inflammation in heart failure. Nat Rev Cardiol. 2020;17(5):269-285. https://doi.org/10.1038/s41569-019-0315-x
  17. Murphy SP, Kakkar R, McCarthy CP, Januzzi JL Jr. Inflammation in Heart Failure: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 2020;75(11):1324-1340. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.01.014
  18. Castillo EC, Vázquez-Garza E, Yee-Trejo D, García-Rivas G, Torre-Amione G. What Is the Role of the Inflammation in the Pathogenesis of Heart Failure? Curr Cardiol Rep. 2020 Sep 10;22(11):139. https://doi.org/10.1007/s11886-020-01382-2
  19. Çavuşoğlu Y, Altay H, Çetiner M, Güvenç TS, Temizhan A, Ural D, et al. Iron deficiency and anemia in heart failure. Turk Kardiyol Dern Ars. 2017;45(Suppl 2):1-38. https://doi.org/10.5543/tkda.2017.79584
  20. Sharma R, Francis DP, Pitt B, Poole-Wilson PA, Coats AJ, Anker SD. Haemoglobin predicts survival in patients with chronic heart failure: a substudy of the ELITE II trial. Eur Heart J. 2004;25(12):1021-1028. https://doi.org/10.1016/j.ehj.2004.04.023
  21. Majmundar M, Kansara T, Park H, Ibarra G, Marta Lenik J, Shah P, et al. Absolute lymphocyte count as a predictor of mortality and readmission in heart failure hospitalization. Int J Cardiol Heart Vasc. 2022 Mar 5;39:100981. https://doi.org/10.1016/j.ijcha.2022.100981
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Кучерява, М. В., & Маньковський, Г. Б. (2023). Лабораторні предиктори смертності у пацієнтів із серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 57-62. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/KM056-5762

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають