Терапія ран із застосуванням негативного тиску в лікуванні стернальної інфекції після кардіохірургічних втручань: клінічне спостереження та огляд літератури

  • Ю. В. Іванова Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-4464-3035
  • І. А. Криворучко Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5525-701X
  • В. M. Чеверда Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-0095-1095
  • Д. В. Мінухін Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-3371-1178
  • С. Граматюк Інститут відновлення біостовбурових клітин, м. Харків, Україна; Міжнародний біобанкінг та освіта, Медичний університет Грацу, м. Грац, Австрія https://orcid.org/0000-0003-4238-7031
  • С. І. Естрін Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-3957-5971
  • A. O. Ковальчук Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0001-7615-4845
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/IK049-4956
Ключові слова: повна серединна стернотомія, інфекційні ускладнення, післяопераційний медіастиніт, методи лікування ран, загоєння ран

Анотація

Мета – оцінити ефективність методу терапії ран низьким тиском (ТРНТ) у пацієнтів із стернальною інфекці-єю після кардіохірургічних втручань.

Матеріали та методи. За період 2019–2022 рр. з приводу післяопераційної стернальної інфекції, яка роз-винулася в строки 2–24 тижні після повної серединної стернотомії, проходили лікування 6 пацієнтів віком 46– 69 років. У всіх досліджуваних відзначались характерні місцеві та загальноклінічні прояви запального гнійного процесу післястернотомної рани, які вважали показаннями для початку ТРНТ. Усім хворим виконували діагнос-тичні заходи в динаміці, включно із визначенням рівня прокальцитоніну сироватки крові, бактеріологічним до-слідженням виділень з рани, комп’ютерною томографією грудної клітки. При проведенні ТРНТ для закриття ранової порожнини використано стандартні перев’язувальні набори із сорбційною губкою. Для створення не-гативного тиску до перев’язувальних наборів підключали електричні вакуумні апарати, які працювали в постій-ному режимі розрідження в діапазоні –75…–115 мм рт. ст. Тривалість кожного сеансу до зміни губки становила 4–5 діб. Критеріями припинення ТРНТ були: зменшення площі рани, її очищення, зникнення сліпих кишень і норицевих ходів.

Результати. У всіх пацієнтів ТРНТ сприяла повному загоєнню інфікованої післястернотомної рани шляхом очищення її порожнини, поступової ліквідації сліпих кишень і норицевих ходів, зменшення ра-нового дефекту, купірування запального гнійного процесу в грудині і прилеглих м’яких тканинах. Як-що мікробне число до початку лікування у всіх випадках суттєво перебільшувало критичний рівень (107–108 КОЕ), то після першого сеансу ТРНT відзначено зниження рівня контамінації ран нижче критичного рівня (103 КОЕ). При дослідженні сироватки крові на прокальцитонін відзначено нормалізацію його значень на 5–7-у добу від початку ТРНТ. Комп’ютерна томографія в динаміці виявила ознаки покращення консолідації країв грудини, зменшення вираженості остеомієліту та запалення прилеглих м’яких тканин. У процесі лікування знадобилося від 2 до 4 сеансів ТРНТ. Після припинення ТРНТ продовжувалося місцеве лікування залишкових ра-нових дефектів мазевими і порошковими засобами до повного загоєння вторинним натягом. Строки перебуван-ня хворих у стаціонарі становили від 25 до 35 діб. Наведено клінічний випадок лікування одного з 6 пацієнтів, залучених у дослідження.

Висновки. ТРНТ має клінічно та лабораторно доведений позитивний ефект у місцевому лікуванні післяопе-раційної стернальної інфекції. Становлячи технічно доступну та малотравматичну альтернативу рестернорафії, ТРНТ може розглядатись як незамінний перехідний або остаточний метод місцевої терапії цього ускладнення. Ме-тодологія застосування ТРНТ, ізольовано або в комплексі з іншими методами, потребує подальшого уточнення.

Посилання

  1. Dalton ML, Connally SR, Sealy WC. Julian’s Reintroduction of Milton’s Operation. Ann Thorac Surg. 1992;53(3):532-533. https://doi.org/10.1016/0003-4975(92)90293-D
  2. Perezgrovas-Olaria R, Audisio K, Cancelli G, Rahouma M, Ibrahim M, Soletti GJ, et al. Deep Sternal Wound Infection and Mortality in Cardiac Surgery: A Meta-analysis. Ann Thorac Surg. 2023;115(1):272-280. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2022.04.054
  3. Downing M, Modrow M, Thompson-Brazill KA, Ledford JE, Harr CD, Williams JB. Eliminating sternal wound infections: Why every cardiac surgery program needs an I hate infections team. JTCVS Tech. 2023;19:93-103. https://doi.org/10.1016/j.xjtc.2023.03.019
  4. Singh K, Anderson E, Harper JG. Overview and Management of Sternal Wound Infection. Semin Plast Surg. 2011;25(1):25-33. https://doi.org/10.1055/s-0031-1275168
  5. Balachandran S, Lee A, Denehy L, Lin KY, Royse A, Royse C, et al. Risk Factors for Sternal Complications After Cardiac Operations: A Systematic Review. Ann Thorac Surg. 2016;102(6):2109-2117. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2016.05.047
  6. Buja A, Zampieron A, Cavalet S, Chiffi D, Sandonà P, Vinelli A, et al. An update review on risk factors and scales for prediction of deep sternal wound infections. Int Wound J. 2012;9(4):372-386. https://doi.org/10.1111/j.1742-481X.2011.00896.x
  7. Knobloch K, Lichtenberg A, Pichlmaier M, Mertsching H, Krug A, Klima U, et al. Microcirculation of the Sternum Following Harvesting of the Left Internal Mammary Artery. Thorac Cardiovasc Surg. 2003;51(5):255-259. https://doi.org/10.1055/s-2003-43083
  8. Cheng K, Rehman SM, Taggart DP. A Review of Differing Techniques of Mammary Artery Harvesting on Sternal Perfusion: Time for a Randomized Study? Ann Thorac Surg. 2015;100(5):1942-1953. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2015.06.087
  9. Barner HB. The continuing evolution of arterial conduits. Ann Thorac Surg. 1999;68(3 Suppl):S1-S8. https://doi.org/10.1016/S0003-4975(99)00812-7
  10. Sjögren J, Malmsjö M, Gustafsson R, Ingemansson R. Poststernotomy mediastinitis: a review of conventional surgical treatments, vacuum-assisted closure therapy and presentation of the Lund University Hospital mediastinitis algorithm. Eur J Cardiothorac Surg. 2006;30(6):898-905. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2006.09.020
  11. Al-Ebrahim K, Al-Ebrahim E. Prevention, Classification and Management Review of Deep Sternal Wound Infection. Heart Surg Forum. 2020;23(5):E652-E657. https://doi.org/10.1532/hsf.3153
  12. Elassal AA, Al-Ebrahim KE, Al-Radi OO, Jabbad HH, Eldib OS. Sternal Wound Complications: Objective Reclassification and Surgical Reconsideration. Heart Surg Forum. 2020;23(1):E076-E080. https://doi.org/10.1532/hsf.2649
  13. Song Y, Chu W, Sun J, Liu X, Zhu H, Yu H, et al. Review on risk factors, classification, and treatment of sternal wound infection. J Cardiothorac Surg. 2023 May 19;18(1):184. https://doi.org/10.1186/s13019-023-02228-y
  14. Anger J, Dantas DC, Arnoni RT, Farsky PS. A new classification of post-sternotomy dehiscence. Rev Bras Cir Cardiovasc. 2015;30(1):114-118. https://doi.org/10.5935/1678-9741.20140033
  15. Niclauss L, Delay D, Stumpe F. Right ventricular rupture due to recurrent mediastinal infection with a closed chest. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2010;10(3):470-472. https://doi.org/10.1510/icvts.2009.223891
  16. Vos RJ, van Putte BP, Sonker U, Kloppenburg GT. Primary closure using Redon drains for the treatment of post-sternotomy mediastinitis. Interact Cardiovasc Thorac Surg. 2014;18(1):33-37. https://doi.org/10.1093/icvts/ivt385
  17. Sharif M, Wong CHM, Harky A. Sternal Wound Infections, Risk Factors and Management - How Far Are We? A Literature Review. Heart Lung Circ. 2019;28(6):835-843. https://doi.org/10.1016/j.hlc.2019.01.008
  18. Huang C, Leavitt T, Bayer LR, Orgill DP. Effect of negative pressure wound therapy on wound healing. Curr Probl Surg. 2014;51(7):301-331. https://doi.org/10.1067/j.cpsurg.2014.04.001
  19. Kubat E, Abacı M, Ünal CS. Z-plasty as an alternative choice for the treatment of recurrent local sternal wound infections. Gen Thorac Cardiovasc Surg. 2019;67(6):518-523. https://doi.org/10.1007/s11748-018-1052-5
  20. Kitano D, Takahashi H, Nomura T, Okada K, Terashi H, Sakakibara S. A new clinical classification and reconstructive strategy for post-sternotomy surgical site infection. Regen Ther. 2022;21:519-526. https://doi.org/10.1016/j.reth.2022.10.007
  21. Kamel M, Port J, Altorki NK. Sternal Resections: New Materials for Reconstruction. Curr Surg Rep. 2015;3:16. https://doi.org/10.1007/s40137-015-0094-1
  22. Kim PJ, Attinger CE, Constantine T, Crist BD, Faust E, Hirche CR, et al. Negative pressure wound therapy with instillation: International consensus guidelines update. Int Wound J. 2020;17(1):174-186. https://doi.org/10.1111/iwj.13254
  23. Poteet SJ, Schulz SA, Povoski SP, Chao AH. Negative pressure wound therapy: device design, indications, and the evidence supporting its use. Expert Rev Med Devices. 2021;18(2):151-160. https://doi.org/10.1080/17434440.2021.1882301
  24. Normandin S, Safran T, Winocour S, Chu CK, Vorstenbosch J, Murphy AM, et al. Negative Pressure Wound Therapy: Mechanism of Action and Clinical Applications. Semin Plast Surg. 2021;35(3):164-170. https://doi.org/10.1055/s-0041-1731792
  25. Hever P, Singh P, Eiben I, Eiben P, Nikkhah D. The management of deep sternal wound infection: Literature review and reconstructive algorithm. JPRAS Open. 2021;28:77-89. https://doi.org/10.1016/j.jpra.2021.02.007
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Іванова, Ю. В., Криворучко, І. А., ЧевердаВ. M., Мінухін, Д. В., Граматюк, С., Естрін, С. І., & КовальчукA. O. (2023). Терапія ран із застосуванням негативного тиску в лікуванні стернальної інфекції після кардіохірургічних втручань: клінічне спостереження та огляд літератури. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(4), 49-56. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(04)/IK049-4956
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 4 2023
Розділ
НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ