Віддалені результати стентування у пацієнтів з гемодинамічно значущим ураженням стовбура лівої коронарної артерії
Анотація
Мета – дослідити віддалені результати стентування пацієнтів з ішемічною хворобою серця з гемодинамічно значущими стенозами стовбура лівої коронарної артерії.
Матеріали та методи. У дослідження увійшло 67 пацієнтів (56 чоловіків, 11 жінок), середній вік яких становив 63 ± 2,1 року.
Результати. Серед 67 пацієнтів, що включені в дослідження, 29 хворим (43,3 %) виконано черезшкірне коронарне втручання з використанням одностентової методики. Медіана спостереження становила 2 роки. Сюди увійшли пацієнти з устьовим ураженням стовбура лівої коронарної артерії (СтЛКА), ураженням середньої третини СтЛКА та частина хворих з ураженням дистальної частини стовбура при Medina 1,1,0; 1,0,1; 1,0,0; 0,1,0; 0,0,1. Шляхом анкетування вдалося встановити зв’язок з 25 хворими (86,2 %). Серед останніх один пацієнт (3,4 %) помер не від кардіальних причин, у 7 пацієнтів (24,1 %) протягом 2 років спостерігався рецидив стенокардії. Причинами рецидиву стенокардії у 2 випадках (6,9 %) був рестеноз у стенті з переходом на устя бокової гілки, що вимагало повторного стентування СтЛКА з переходом на огинаючу гілку лівої коронарної артерії. У 5 хворих (17,2 %) рецидив стенокардії був пов’язаний з прогресуванням коронарного атеросклерозу іншої локалізації. Серед 67 пацієнтів зі стентуванням СтЛКА двостентова методика була використана у 38 осіб (56,7 %). Медіана спостереження становила 2 роки. Сюди увійшли пацієнти з ураженням дистальної частини стовбура при Medina 1,1,0; 1,0,1; 1,0,0; 0,1,0; 0,0,1. Шляхом анкетування вдалося встановити зв’язок з 35 хворими (92,1 %). Серед останніх 4 пацієнти (10,5 %) померли, однак лише один внаслідок кардіальних причин (2,6 %), протягом 2 років спостерігався рецидив стенокардії у 3 пацієнтів (7,9 %), двом з них виконували стентування за методикою ТАР (T and protrusion), одному – culotte. Першим двом хворим виконана ангіопластика рестенозу в стентах з використанням балонів з лікувальним покриттям. У третього пацієнта спостерігався рекойл стента в усті огинаючої гілки лівої коронарної артерії у зв’язку з вираженим кальцинозом, тому цьому хворому виконано повторно імплантацію стент-системи в зону рекойлу.
Висновки. Проблема вибору методу реваскуляризації для пацієнтів з гемодинамічно значущим ураженням СтЛКА залишається дискутабельною і сьогодні, незважаючи на широкий спектр доказової бази.
Посилання
- Ragosta M, Dee S, Sarembock IJ, Lipson LC, Gimple LW, Powers ER. Prevalence of unfavorable angiographic characteristics for percutaneous intervention in patients with unprotected left main coronary artery disease. Catheter Cardiovasc Interv. 2006;68(3):357-362. https://doi.org/10.1002/ccd.20709
- Taggart DP, Kaul S, Boden WE, Ferguson TB Jr, Guyton RA, Mack MJ, et al. Revascularization for Unprotected Left Main Stem Coronary Artery Stenosis: Stenting or Surgery. J Am Coll Cardiol. 2008;51(9):885-892. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2007.09.067
- Serruys PW, Morice MC, Kappetein AP, Colombo A, Holmes DR, Mack MJ, et al.; SYNTAX Investigators. Percutaneous Coronary Intervention versus Coronary-Artery Bypass Grafting for Severe Coronary Artery Disease. N Engl J Med. 2009;360(10):961-972. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0804626
- Neumann FJ, Sousa-Uva M, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al.; ESC Scientific Document Group. 2018 ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization. Eur Heart J. 2019;40(2):87-165. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy394
- Byrne RA, Fremes S, Capodanno D, Czerny M, Doenst T, Emberson JR, et al. 2022 Joint ESC/EACTS review of the 2018 guideline recommendations on the revascularization of left main coronary artery disease in patients at low surgical risk and anatomy suitable for PCI or CABG. Eur Heart J. 2023;44(41):4310-4320. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad476
- Medina A, Suárez de Lezo J, Pan M. Una clasificación simple de las lesiones coronarias en bifurcación [A New Classification of Coronary Bifurcation Lesions]. Rev Esp Cardiol. 2006 Feb;59(2):183. Spanish.
- Raphael CE, O’Kane PD. Contemporary approaches to bifurcation stenting. JRSM Cardiovasc Dis. 2021 Feb24;10:2048004021992190.https://doi.org/10.1177/2048004021992190
- Hildick-Smith D, Behan MW, Lassen JF, Chieffo A, Lefèvre T, Stankovic G, et al. The EBC TWO Study (European Bifurcation Coronary TWO): A Randomized Comparison of Provisional T-Stenting Versus a Systematic 2 Stent Culotte Strategy in Large Caliber True Bifurcations. Circ Cardiovasc Interv. 2016 Sep;9(9):e003643. https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.115.003643
- Banning AP, Lassen JF, Burzotta F, Lefèvre T, Darremont O, Hildick-Smith D, et al. Percutaneous coronary intervention for obstructive bifurcation lesions: the 14th consensus document from the European Bifurcation Club. EuroIntervention. 2019;15(1):90-98. https://doi.org/10.4244/EIJ-D-19-00144
- Burzotta F, Lassen JF, Louvard Y, Lefèvre T, Banning AP, Daremont O, et al. European Bifurcation Club white paper on stenting techniques for patients with bifurcated coronary artery lesions. Catheter Cardiovasc Interv. 2020;96(5):1067-1079. https://doi.org/10.1002/ccd.29071
- Di Gioia G, Sonck J, Ferenc M, Chen SL, Colaiori I, Gallinoro E, et al. Clinical Outcomes Following Coronary Bifurcation PCI Techniques: A Systematic Review and Network Meta-Analysis Comprising 5,711 Patients. JACC Cardiovasc Interv. 2020;13(12):1432-1444. https://doi.org/10.1016/j.jcin.2020.03.054
