Проблемні питання організації системи надання кардіохірургічної допомоги в Україні під час воєнного стану

Анотація

Мета – вивчити та обґрунтувати нові засади організації в наданні кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану.

Матеріали та методи. У статті представлений аналітичний огляд з використанням реферативних баз даних наукових медичних публікацій та аналізу власної бази даних надання кардіохірургічної допомоги за період з 2014 по липень 2023 року. Група пацієнтів складається з 501 особи виключно чоловічої статі. Вік учасників дослідження варіював від 21 до 58 років (середній вік 41,5 ± 2,2 року). До аналізу результатів моніторингового спостереження увійшли найпоширеніші хвороби системи кровообігу, бойові травми серця і магістральних судин.

Результати. У статті приділено увагу сьогоденним викликам, які постали перед організацією системи надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану. Наголошується, що напрямок надання допомоги кардіохірургічного профілю військовим розвивається в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція / Операція об’єднаних сил. Спільно з військовими медиками розробляються та впроваджуються нові методики лікування пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями. Встановлено, що серед пацієнтів із серцево-судинною патологією бойові травми серця і магістральних судин становлять 7,9 %, що збігається з частотою бойових уражень грудної клітки, наведеною в літературних джерелах. Причому час перебування пацієнтів з бойовими травмами серця і магістральних судин у стаціонарі не перевищує показник ліжко-днів при хірургічному лікуванні найпоширеніших хвороб системи кровообігу. Встановлено також, що серед поранених пацієнтів були наявні супутні патології, що вимагали, окрім кардіохірургічної допомоги, медичної допомоги фахівців інших спеціальностей: лікаря-хірурга, нейрохірурга, ортопедатравматолога, отоларинголога, психолога та ін.

Висновки. Встановлено, що організація системи надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану насамперед покликана забезпечувати: оптимізацію ресурсів шляхом підсилення кадрового резерву; співпрацю з фахівцями інших спеціальностей, медичними закладами різних підпорядкувань та міжнародними партнерами; зміну маршрутів пацієнтів з урахуванням передусім їх безпеки; розширення вузької спеціалізації медичних установ шляхом створення мультидисциплінарних команд.