Порушення ритму та провідності серця у хворих після перенесеної інфекції COVID-19: фокус на фібриляцію передсердь і відновлення синусового ритму
Анотація
Вступ. Фібриляція передсердь (ФП) є потенційно небезпечним для життя ускладненням інфекції COVID-19, що корелює з несприятливими наслідками та заслуговує на підвищену увагу щодо лікування.
Мета – проаналізувати поширеність і клінічний перебіг фібриляції передсердь у госпіталізованих пацієнтів після перенесеної коронавірусної інфекції, визначити підходи до відновлення синусового ритму.
Матеріали та методи. У дослідження включено 179 пацієнтів з різними видами порушення ритму та провідності серця, які перенесли інфекцію COVID-19. Основна частина становила 116 госпіталізованих з ФП, які перенесли коронавірусну інфекцію (КІ), з іншими порушеннями ритму та провідності серця – 63 хворих (35,2 %). До 1-ї групи увійшло 36 осіб (31 %), в яких ФП виникла після перенесеної КІ. До 2-ї групи – 25 пацієнтів, у яких змінилася форма ФП. Третя група включала 55 пацієнтів, у яких форма ФП не змінилася. У 3-й групі було сформовано дві підгрупи: 3А – 35 пацієнтів, у яких хоча форма ФП не змінилась, проте збільшилася частота чи тривалість пароксизмів, та 3Б – 20 хворих без суттєвих змін перебігу ФП. Як групу контролю було обстежено 49 пацієнтів з ФП, що не мали в анамнезі КІ.
Результати. У більшості хворих (65 %) причиною госпіталізації була ФП. Вперше зареєстровані пароксизми такої аритмії фіксувалися у 31 % пацієнтів через 2 міс. після перенесеної КІ. У цій групі у більше, ніж у половині випадків (58,4 %) відзначали персистуючу форму ФП, у 8,3 % госпіталізованих синусовий ритм відновити не вдалося. У пацієнтів з ФП до COVID-19 у 75 % погіршився її перебіг – збільшилася частота чи тривалість пароксизмів. Персистуюча форма ФП була домінуючою і виникла після перенесеної інфекції в 58 % випадків. У пацієнтів, які мали ФП до COVID-19 погіршився її перебіг (у 76 % обстежених осіб) після перенесеної інфекції. У пацієнтів з КІ в анамнезі зафіксоване частіше проведення медикаментозної терапії, що, ймовірно, обумовлено відтермінованим часом госпіталізації в клініку від початку пароксизму.
Висновки. Фібриляція передсердь є найпоширенішою аритмією та має гірший перебіг у госпіталізованих пацієнтів після перенесеної коронавірусної інфекції.
Посилання
- World Health Organization. Coronavirus disease 2019 (COVID-19): Situation Report – 73. WHO; 2020 [cited 2023 Aug 6]. Available from: https://www.who.int/docs/default-source/coronaviruse/situation-reports/20200402-sitrep-73-covid-19.pdf?sfvrsn=5ae25bc7_4 CdCSRAJ
- Yuniadi Y, Yugo D, Fajri M, Tejo BA, Widowati DR, Hanafy DA, et al. ECG characteristics of COVID-19 patient with arrhythmias: Referral hospitals data from Indonesia. J Arrhythm. 2022;38(3):432-438. https://doi.org/10.1002/joa3.12718
- Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS): The Task Force for the diagnosis and management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) Developed with the special contribution of the European Heart Rhythm Association (EHRA) of the ESC. Eur Heart J. 2021;42(5):373-498. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612
- Trohman RG, Huang HD, Sharma PS. Atrial fibrillation: primary prevention, secondary prevention, and prevention of thromboembolic complications: part 1. Front Cardiovasc Med. 2023 Jun 15;10:1060030. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1060030
- Lippi G, Sanchis-Gomar F, Cervellin G. Global epidemiology of atrial fibrillation: An increasing epidemic and public health challenge. Int J Stroke. 2021;16(2):217-221. https://doi.org/10.1177/1747493019897870
- Donniacuo M, De Angelis A, Rafaniello C, Cianflone E, Paolisso P, Torella D, et al. COVID-19 and atrial fibrillation: Intercepting lines. Front Cardiovasc Med. 2023 Jan 23;10:1093053. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1093053
- Roselli C, Rienstra M, Ellinor PT. Genetics of Atrial Fibrillation in 2020: GWAS, Genome Sequencing, Polygenic Risk, and Beyond. Circ Res. 2020;127(1):21-33. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.120.316575
- Huseynov A, Akin I, Duerschmied D, Scharf RE. Cardiac Arrhythmias in Post-COVID Syndrome: Prevalence, Pathology, Diagnosis, and Treatment. Viruses. 2023 Jan 29;15(2):389. https://doi.org/10.3390/v15020389
- Mountantonakis SE, Saleh M, Fishbein J, Gandomi A, Lesser M, Chelico J, et al.; Northwell COVID-19 Research Consortium. Atrial fibrillation is an independent predictor for in-hospital mortality in patients admitted with SARS-CoV-2 infection. Heart Rhythm. 2021;18(4):501-507. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.01.018
- Rosenblatt AG, Ayers CR, Rao A, Howell SJ, Hendren NS, Zadikany RH, et al. New-Onset Atrial Fibrillation in Patients Hospitalized With COVID-19: Results From the American Heart Association COVID-19 Cardiovascular Registry. Circ Arrhythm Electrophysiol. 2022;15(5):e010666. https://doi.org/10.1161/CIRCEP.121.010666
- Kanuri SH, Jayesh Sirrkay P, Ulucay AS. COVID-19 HEART unveiling as atrial fibrillation: pathophysiology, management and future directions for research. Egypt Heart J. 2023 Apr 30;75(1):36. https://doi.org/10.1186/s43044-023-00359-0
- Wollborn J, Karamnov S, Fields KG, Yeh T, Muehlschlegel JD. COVID-19 increases the risk for the onset of atrial fibrillation in hospitalized patients. Sci Rep. 2022 Jul 14;12(1):12014. https://doi.org/10.1038/s41598-022-16113-6
