Гемостазіологічні аспекти черезшкірного коронарного втручання: перипроцедуральні зміни активності тромбоцитарної ланки гемокоагуляції на тлі попередньої подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів з хронічним коронарним синдромом

Анотація

Мета – проаналізувати зміни функціональної активності тромбоцитарного гемостазу в пацієнтів з хронічним коронарним синдромом до та після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) залежно від антитромбоцитарної терапії.

Матеріали та методи. Обстежено 67 пацієнтів (середній вік становив 65,2 ± 8,6 року), які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України». Порівнювали пацієнтів із різними схемами подвійної антитромбоцитарної терапії та монотерапії до та після ЧКВ. Група контролю становила 25 осіб, зіставних за віком (62,7 ± 6,5 року). Оцінювання активності тромбоцитарного гемостазу проводили турбідометричним (оптичний) та методом флуктуації світлопропускання. Статистичну обробку здійснювали за допомогою програми MedStat v.5.2 та Statistica 8.0.

Результати. На підставі проведеного оцінювання стану тромбоцитарного гемостазу встановлено, що до проведення ЧКВ подвійна антитромбоцитарна терапія з використаням аспірину та потужного інгібітора P комбінацією препаратів ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю. Пацієнти, які перебували на монотерапії, не досягали бажаного ефекту. Після ЧКВ краще на терапію відповідала група пацієнтів, які приймали комбінацію препаратів аспірин і тикагрелор, ніж аспірин і клопідогрель.

Висновки. Найбільш виражене зниження спонтанної та індукованої агрегації спостерігається у групі пацієнтів на тлі подвійної антитромбоцитарної терапії з ацетилсаліциловою кислотою та тикагрелором як до, так і після ЧКВ.