Гемостазіологічні аспекти черезшкірного коронарного втручання: перипроцедуральні зміни активності тромбоцитарної ланки гемокоагуляції на тлі попередньої подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів з хронічним коронарним синдромом

  • Н. І. Козачишин Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2185-8845
  • В. З. Нетяженко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9697-4421
  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
Ключові слова: тромбоцитарний гемостаз, ішемічна хвороба серця, антитромботична терапія, P2Y12 рецептори, стентування коронарних артерій

Анотація

Мета – проаналізувати зміни функціональної активності тромбоцитарного гемостазу в пацієнтів з хронічним коронарним синдромом до та після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) залежно від антитромбоцитарної терапії.

Матеріали та методи. Обстежено 67 пацієнтів (середній вік становив 65,2 ± 8,6 року), які перебували на стаціонарному лікуванні в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України». Порівнювали пацієнтів із різними схемами подвійної антитромбоцитарної терапії та монотерапії до та після ЧКВ. Група контролю становила 25 осіб, зіставних за віком (62,7 ± 6,5 року). Оцінювання активності тромбоцитарного гемостазу проводили турбідометричним (оптичний) та методом флуктуації світлопропускання. Статистичну обробку здійснювали за допомогою програми MedStat v.5.2 та Statistica 8.0.

Результати. На підставі проведеного оцінювання стану тромбоцитарного гемостазу встановлено, що до проведення ЧКВ подвійна антитромбоцитарна терапія з використаням аспірину та потужного інгібітора P комбінацією препаратів ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю. Пацієнти, які перебували на монотерапії, не досягали бажаного ефекту. Після ЧКВ краще на терапію відповідала група пацієнтів, які приймали комбінацію препаратів аспірин і тикагрелор, ніж аспірин і клопідогрель.

Висновки. Найбільш виражене зниження спонтанної та індукованої агрегації спостерігається у групі пацієнтів на тлі подвійної антитромбоцитарної терапії з ацетилсаліциловою кислотою та тикагрелором як до, так і після ЧКВ.

Посилання

  1. Costa F, Valgimigli M. The optimal duration of dual antiplatelet therapy after coronary stent implantation: to go too far is as bad as to fall short. Cardiovasc Diagn Ther. 2018;8(5):630-646. https://doi.org/10.21037/cdt.2018.10.01
  2. Matsuura Y, Moribayashi K, Kaikita K. Optimal Antithrombotic Therapy in Patients Undergoing Percutaneous Coronary Intervention: A Focused Review on High Bleeding Risk. J Atheroscler Thromb. 2022;29(10):1409-1420. https://doi.org/10.5551/jat.RV17066
  3. Cao D, Chandiramani R, Chiarito M, Claessen BE, Mehran R. Evolution of antithrombotic therapy in patients undergoing percutaneous coronary intervention: a 40-year journey. Eur Heart J. 2021;42(4):339-351. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa824
  4. Galli M, Angiolillo DJ. Antiplatelet therapy in percutaneous coronary intervention: latest evidence from randomized controlled trials. Curr Opin Cardiol. 2021;36(4):390-396. https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000879
  5. Valgimigli M, Bueno H, Byrne RA, Collet JP, Costa F, Jeppsson A, et al.; ESC Scientific Document Group; ESC Committee for Practice Guidelines (CPG); ESC National Cardiac Societies. 2017 ESC focused update on dual antiplatelet therapy in coronary artery disease developed in collaboration with EACTS: The Task Force for dual antiplatelet therapy in coronary artery disease of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS). Eur Heart J. 2018;39(3):213-260. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx419
  6. Abdennour L, Sourour N, Drir M, Premat K, Shotar E, Taylor G, et al. Preliminary Experience with Cangrelor for Endovascular Treatment of Challenging Intracranial Aneurysms. Clin Neuroradiol. 2020;30(3):453-461. https://doi.org/10.1007/s00062-019-00811-2
  7. Jastrzebska M, Marcinowska Z, Oledzki S, Chelstowski K, Siennicka A, Klysz M, et al. Variable gender-dependent platelet responses to combined antiplatelet therapy in patients with stable coronary-artery disease. J Physiol Pharmacol. 2018 Aug;69(4):595-605. https://doi.org/10.26402/jpp.2018.4.10
  8. Born GV. Aggregation of Blood Platelets by Adenosine Diphosphate and its Reversal. Nature. 1962 Jun 9;194:927-929. https://doi.org/10.1038/194927b0
  9. Gomez K, Anderson J, Baker P, Biss T, Jennings I, Lowe G, et al.; British Society for Haematology Guidelines. Clinical and laboratory diagnosis of heritable platelet disorders in adults and children: a British Society for Haematology Guideline. Br J Haematol. 2021;195(1):46-72. https://doi.org/10.1111/bjh.17690
  10. Koltai K, Kesmarky G, Feher G, Tibold A, Toth K. Platelet Aggregometry Testing: Molecular Mechanisms, Techniques and Clinical Implications. Int J Mol Sci. 2017 Aug 18;18(8):1803. https://doi.org/10.3390/ijms18081803
Опубліковано
2023-09-28
Як цитувати
Козачишин, Н. І., Нетяженко, В. З., & Сало, С. В. (2023). Гемостазіологічні аспекти черезшкірного коронарного втручання: перипроцедуральні зміни активності тромбоцитарної ланки гемокоагуляції на тлі попередньої подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів з хронічним коронарним синдромом. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(3), 36-44. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(03)/KN045-3644

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2