Предиктори виникнення стимуляційно-індукованої кардіоміопатії у пацієнтів із постійною правошлуночковою стимуляцією та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка

  • Є. О. Перепека ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
  • О. М. Трембовецька ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3923-224X
  • Б. Б. Кравчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4535-7797
  • Є. А. Настенко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1076-9337
  • М. М. Cичик ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0145-4744
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(02)/PT024-3444
Ключові слова: повна атріовентрикулярна блокада, фракція викиду лівого шлуночка, серцева недостатність, удосконалення системи ритмоведення, серцева ресинхронізаційна терапія, стимуляція провідної системи серця

Анотація

Міокардіальна правошлуночкова кардіостимуляція може погіршувати систолічну функцію лівого шлуночка та призводити до прогресування серцевої недостатності у пацієнтів зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ).

Мета – визначити предиктори виникнення стимуляційно-індукованої кардіоміопатії (СІКМП) у пацієнтів із постійною (не менше ніж 90 %) правошлуночковою кардіостимуляцією та збереженою систолічною функцією правого шлуночка (ФВЛШ ≥ 50 %).

Матеріали та методи. У це дослідження увійшло 34 пацієнти із показаннями до постійного штучного ритмоведення шлуночків. Імплантація штучного водія ритму серця у пацієнтів із досліджуваної групи проводилась з 2012 по 2022 рік. Середній період контрольного спостереження становив 44,97 ± 28,45 місяця. СІКМП визначалась як зниження ФВЛШ під час контрольного спостереження < 45 % незалежно від клінічних проявів. Фактори ризику СІКМП були визначені через уніваріабельний та мультиваріабельний регресивний аналіз.

Результати. Частота виникнення СІКМП у цьому дослідженні становила 26 %. Середнє значення ФВЛШ та кінцево-діастолічного індексу значно відрізнялося в групі СІКМП та без СІКМП на момент контрольного спостереження: 38,6 ± 5,9 vs. 53,5 ± 5,7 % (p < 0,001) та 97,9 ± 20,75 vs. 60,9 ± 19,32 мл/м2 (p < 0,001). У групі СІКМП внутрішньошлуночкова асинхронія становила 261,1 ± 61 мс і була значно більшою, ніж у групі без СІКМП – 146,1 ± 62,8 мс (p < 0,001), міжшлуночкова асинхронія 91 ± 36,4 vs. 54,2 ± 22,2 мс (p = 0,014), кількість сегментів із зниженою деформацією 8,1 ± 2,6 vs. 3,91 ± 2,3 (p < 0,001), GLS –9,7 ± 2,6 vs. –14,9 ± 3,4 % (p < 0,001). Ширина стимульованого QRS у групі СІКМП була більшою (163 ± 22,7 vs. 150,8 ± 14,5 мс; p = 0,046). У мультиваріабельному регресивному аналізі більш широкий стимульований QRS (відношення ризиків 1,09 на кожну 1 мс збільшення ширини QRS, довірчий інтервал 95 % 1,01–1,17, p = 0,025) був незалежним предиктором розвитку СІКМП. У двох пацієнтів із групи СІКМП було виконано удосконалення системи ритмоведення до бівентрикулярної стимуляції.

Висновки. Кардіоміопатія внаслідок правошлуночкової стимуляції має тенденцію розвиватись швидше миттєво в перші роки після імплантації штучного водія ритму серця, ніж повільно прогресувати з часом. Предиктором виникнення кардіоміопатії є більш широкий стимульований комплекс QRS. Бівентрикулярна стимуляція покращує систолічну функцію лівого шлуночка, ефективно усуває наслідки нефізіологічної правошлуночкової стимуляції.

Посилання

  1. Tops LF, Schalij MJ, Bax JJ. The Effects of Right Ven-tricular Apical Pacing on Ventricular Function and Dyssynchrony: Implications for Therapy. J Am Coll Cardiol. 2009;54(9):764-776. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.06.006
  2. Sweeney MO, Hellkamp AS, Ellenbogen KA, Greenspon AJ, Freedman RA, Lee KL, et al.; MOde Selection Trial In-vestigators. Adverse Effect of Ventricular Pacing on Heart Failure and Atrial Fibrillation Among Patients With Nor-mal Baseline QRS Duration in a Clinical Trial of Pace-maker Therapy for Sinus Node Dysfunction. Circulation. 2003;107(23):2932-2937. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000072769.17295.B1
  3. Wilkoff BL, Cook JR, Epstein AE, Greene HL, Hallstrom AP, Hsia H, Kutalek SP, Sharma A; Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator Trial Investigators. Dual-Chamber Pacing or Ventricular Backup Pacing in Patients With an Implantable Defibrillator: The Dual Chamber and VVI Implantable Defibrillator (DAVID) Trial. JAMA. 2002;288(24):3115-3123. https://doi.org/10.1001/ja-ma.288.24.3115
  4. Glikson M, Nielsen JC, Kronborg MB, Michowitz Y, Auricchio A, Barbash IM, et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines on cardiac pacing and cardiac resynchronization therapy. Eur Heart J. 2021;42(35):3427-3520. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab364. Erra-tum in: Eur Heart J. 2022 May 1;43(17):1651.
  5. Curtis AB, Worley SJ, Adamson PB, Chung ES, Niazi I, Sherfesee L, et al.; Biventricular versus Right Ventricular Pacing in Heart Failure Patients with Atrioventricular Block (BLOCK HF) Trial Investigators. Biventricular Pacing for Atrioventricular Block and Systolic Dysfunction. N Engl J Med. 2013;368(17):1585-1593. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1210356
  6. Stockburger M, Gómez-Doblas JJ, Lamas G, Alzueta J, Fernández-Lozano I, Cobo E, et al. Preventing ventricular dysfunction in pacemaker patients without advanced heart failure: results from a multicentre international randomized trial (PREVENT-HF). Eur J Heart Fail. 2011;13(6):633-641. https://doi.org/10.1093/eurjhf/hfr041
  7. Funck RC, Mueller HH, Lunati M, Piorkowski C, De Roy L, Paul V, et al.; BioPace study group. Characteristics of a large sample of candidates for permanent ventricular pacing included in the Biventricular Pacing for Atrio-ventricular Block to Prevent Cardiac Desynchronization Study (BioPace). Europace. 2014;16(3):354-362. https://doi.org/10.1093/europace/eut343
  8. Yu CM, Fang F, Luo XX, Zhang Q, Azlan H, Razali O. Long-term follow-up results of the Pacing to Avoid Cardiac Enlargement (PACE) trial. Eur J Heart Fail. 2014;16(9):1016-1025. https://doi.org/10.1002/ejhf.157
  9. Albertsen AE, Mortensen PT, Jensen HK, Poulsen SH, Egeblad H, Nielsen JC. Adverse effect of right ventricular pacing prevented by biventricular pacing during long-term follow-up: a randomized comparison. Eur J Echocardiogr. 2011;12(10):767-772. https://doi.org/10.1093/ejechocard/jer136
  10. Abdelrahman M, Subzposh FA, Beer D, Durr B, Naperkowski A, Sun H, et al. Clinical Outcomes of His Bundle Pacing Compared to Right Ventricular Pacing. J Am Coll Cardiol. 2018;71(20):2319-2330. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.048
  11. Sharma PS, Patel NR, Ravi V, Zalavadia DV, Dommaraju S, Garg V, et al. Clinical outcomes of left bundle branch area pacing compared to right ventricular pacing: Results from the Geisinger-Rush Conduction System Pacing Registry. Heart Rhythm. 2022;19(1):3-11. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2021.08.033
  12. Khurshid S, Epstein AE, Verdino RJ, Lin D, Goldberg LR, Marchlinski FE, et al. Incidence and predictors of right ventricular pacing-induced cardiomyopathy. Heart Rhythm. 2014;11(9):1619-1625. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2014.05.040
  13. Kiehl EL, Makki T, Kumar R, Gumber D, Kwon DH, Rickard JW, et al. Incidence and predictors of right ventricular pacing-induced cardiomyopathy in patients with complete atrioventricular block and preserved left ventricular systolic function. Heart Rhythm. 2016;13(12):2272-2278. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2016.09.027
  14. Abdin A, Yalin K, Zink MD, Napp A, Gramlich M, Marx N, et al. Incidence and predictors of pacemaker induced cardiomyopathy: A single-center experience. J Electrocardiol. 2019;57:31-34. https://doi.org/10.1016/j.jelectrocard.2019.08.016
  15. Abdelmohsen Sayed M, Abd El Fatah Badran H, Khaled S, Effat Fakhry E. Predictors of right ventricular pacing-induced left ventricular dysfunction in pacemaker recipients with preserved ejection fraction. Herzschrittmacherther Elektrophysiol. 2022;33(3):312-318. English. https://doi.org/10.1007/s00399-022-00880-w
  16. Perla HT, Chandra Srinath Patloori S, Manickavasagam A, Chase D, Roshan J. Do the predictors of right ventricular pacing-induced cardiomyopathy add up? Indian Heart J. 2021;73(5):582-587. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2021.07.011
  17. Kim JH, Kang KW, Chin JY, Kim TS, Park JH, Choi YJ. Major determinant of the occurrence of pacing-induced cardiomyopathy in complete atrioventricular block: a multicentre, retrospective analysis over a 15-year period in South Korea. BMJ Open. 2018;8(2):e019048. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-019048
  18. Cho SW, Gwag HB, Hwang JK, Chun KJ, Park KM, On YK, et al. Clinical features, predictors, and long-term prognosis of pacing-induced cardiomyopathy. Eur J Heart Fail. 2019;21(5):643-651. https://doi.org/10.1002/ejhf.1427
  19. Vatankulu MA, Goktekin O, Kaya MG, Ayhan S, Kucukdurmaz Z, Sutton R, et al. Effect of Long-Term Resynchronization Therapy on Left Ventricular Remodeling in Pacemaker Patients Upgraded to Biventricular Devices. Am J Cardiol. 2009;103(9):1280-1284. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2009.01.023
  20. Vijayaraman P, Herweg B, Dandamudi G, Mittal S, Bhatt AG, Marcantoni L, et al. Outcomes of His-bundle pacing upgrade after long-term right ventricular pacing and/or pacing-induced cardiomyopathy: Insights into disease progression. Heart Rhythm. 2019;16(10):1554-1561. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2019.03.026
  21. Rademakers LM, Bouwmeester S, Mast TP, Dekker L, Houthuizen P, Bracke FA. Feasibility, safety and outcomes of upgrading to left bundle branch pacing in patients with right ventricular pacing induced cardiomyopathy. Pacing Clin Electrophysiol. 2022;45(6):726-732. https://doi.org/10.1111/pace.14515
  22. Ye Y, Wu S, Su L, Sheng X, Zhang J, Wang B, et al. Feasibility and Outcomes of Upgrading to Left Bundle Branch Pacing in Patients With Pacing-Induced Cardiomyopathy and Infranodal Atrioventricular Block. Front Cardiovasc Med. 2021;8:674452. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.674452
  23. Chen Z, Zhou X, Ma X, Chen K. Recruitment of the cardiac conduction system for optimal resynchronization therapy in failing heart. Front Physiol. 2022;13:1045740. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.1045740
  24. Perepeka EO, Kravchuk BB. [Results of Using Various Conduction System Pacing Options in Patients with Bradyarrhythmia]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2022;30(4):94-103. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/PK064-94103
  25. Kaye GC, Linker NJ, Marwick TH, Pollock L, Graham L, Pouliot E, et al.; Protect-Pace trial investigators. Effect of right ventricular pacing lead site on left ventricular function in patients with high-grade atrioventricular block: results of the Protect-Pace study. Eur Heart J. 2015;36(14):856-862. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu304
Опубліковано
2023-06-26
Як цитувати
Перепека, Є. О., Трембовецька, О. М., Кравчук, Б. Б., Настенко, Є. А., & CичикМ. М. (2023). Предиктори виникнення стимуляційно-індукованої кардіоміопатії у пацієнтів із постійною правошлуночковою стимуляцією та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(2), 35-44. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(02)/PT024-3444
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 2 2023
Розділ
ПОРУШЕННЯ РИТМУ СЕРЦЯ