Ендоваскулярне закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки складної анатомії

  • І. О. Дітківський ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-8768-3307
  • М. С. Петров ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2543-4724
  • Д. Л. Волошин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5203-5403
  • Н. С. Ящук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1993-5167
  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(01)/DP010-3644
Ключові слова: вроджена вада серця, транскатетерне закриття, оклюдер, відсутність країв, множинні дефекти, аневризма перегородки

Анотація

У публікації представлено досвід транскатетерного закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки (ДМПП) зі складною анатомією. Усього в період з 2003 по 2021 рік в НІССХ ім. М. М. Амосова у 1534 пацієнтів був підтверджений вторинний ДМПП і вивчена анатомія. Для візуалізації використовували черезстравохідну та внутрішньосерцеву ехокардіографію (ЕхоКГ). Після дослідження анатомії 120 (7,8 %) пацієнтам з відсутністю країв до порожнистих вен і заднього краю, дефектами понад 38 мм було запропоновано відкриту хірургію, 6 (0,4 %) пацієнтам проведено катетеризацію і відмовлено з причини гіпертензії легеневої артерії, інші 1408 (91,8 %) були відібрані для ендоваскулярного закриття. Серед них були такі анатомічні варіанти: центральні дефекти (32 %), з дефіцитом/відсутністю аортального краю (38 %), множинні дефекти (14 %), із септальною аневризмою (7 %), з дефіцитом краю до нижньої та верхньої порожнистої вени (1,2 %).

Загальний успіх транскатетерного закриття становив 98,7 % (1390 пацієнтів з 1408). У 478 (33,9 %) з 1408 пацієнтів імплантувати оклюдер за стандартною методикою не вдалося у зв’язку зі складною анатомією, тому ми використали модифіковані методики, що дало змогу закрити дефекти у 460 (96,2 %) з 478 пацієнтів. У 18 (1,3 %) випадках закрити дефект не вдалося, з них: у 7 випадках відбулася міграція пристрою, що потребувала хірургічного вилучення, у 5 випадках не вдалося зафіксувати оклюдер на перегородці, у 6 випадках залишався гемодинамічно значущий шунт, який ми не змогли закрити, і оклюдер був вилучений. Загальна кількість ускладнень становила 27 (1,9 %) випадків на 1408 пацієнтів.

З накопиченням досвіду, за володіння модифікованими техніками та з точним розумінням анатомії завдяки методам ЕхоКГ, значну частину анатомічно складних вторинних ДМПП можна успішно та безпечно закривати черезшкірним методом.

Посилання

  1. Bedford DE. The anatomical types of atrial septal defect. Their incidence and clinical diagnosis. Am J Cardiol. 1960;6:568-74. https://doi.org/10.1016/0002-9149(60)90258-7
  2. Mahmoud H, Nicolescu AM, Filip C, Nicolae G, Duică G, Bălgrădean M, et al. Complex atrial septal defect closure in children. Rom J Morphol Embryol. 2019;60(1):49-57. PubMed PMID: 31263827.
  3. King TD, Thompson SL, Steiner C, Mills NL. Secundum Atrial Septal Defect. Nonoperative Closure During Cardiac Catheterization. JAMA. 1976;235(23):2506-9. PubMed PMID: 946659.
  4. Baumgartner H, De Backer J, Babu-Narayan SV, Budts W, Chessa M, Diller GP, et al.; ESC Scientific Document Group. 2020 ESC Guidelines for the management of adult congenital heart disease: The Task Force for the management of adult congenital heart disease of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: Association for European Paediatric and Congenital Cardiology (AEPC), International Society for Adult Congenital Heart Disease (ISACHD). Eur Heart J. 2021;42(6):563-645. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa554
  5. Podnar T, Martanovic P, Gavora P, Masura J. Morphological variations of secundum-type atrial septal defects: feasibility for percutaneous closure using Amplatzer septal occluders. Catheter Cardiovasc Interv. 2001;53(3):386-91. https://doi.org/10.1002/ccd.1187
  6. Amin Z. Transcatheter closure of secundum atrial septal defects. Catheter Cardiovasc Interv. 2006;68(5):778-87. https://doi.org/10.1002/ccd.20872
  7. Zinkovsky MF. [Congenital heart disease: a guide]. Vozianov AF, editor. Kyiv: Knyga plus; 2009. Russian.
  8. Gibbon JH Jr. Application of a mechanical heart and lung apparatus to cardiac surgery. Minn Med. 1954;37(3):171-85; passim. PubMed PMID: 13154149.
  9. Masura J, Gavora P, Formanek A, Hijazi ZM. Transcatheter closure of secundum atrial septal defects using the new self-centering amplatzer septal occluder: initial human experience. Cathet Cardiovasc Diagn. 1997;42(4):388-93. https://doi.org/10.1002/(sici)1097-0304(199712)42:4<388::aid-ccd7>3.0.co;2-7
  10. Lazoryshynetz VV, Ditkivskyy IO, Truba YaP, Petrov MS, Mazur OA, Perepeka IA. [Tendencies of congenital heart diseases surgical correction: 10 years experience of M. M. Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the NAMS of Ukraine]. Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2021;27(4):271-8. Ukrainian. https://doi.org/10.37621/JNAMSU-2021-4-6
  11. Pillai AA, Satheesh S, Pakkirisamy G, Selvaraj R, Jayaraman B. Techniques and outcomes of transcatheter closure of complex atrial septal defects – single center experience. Indian Heart J. 2014;66(1):38-44. https://doi.org/10.1016/j.ihj.2013.12.016
  12. Faccini A, Butera G. Atrial septal defect (ASD) device trans-catheter closure: limitations. J Thorac Dis. 2018;10(Suppl 24) : S2923-S2930. https://doi.org/10.21037/jtd.2018.07.128
  13. Ditkivskyy IO, Voloshyn DL, Yermolovych YV, Perepeka IA, Lazoryshynets VV. [Endovascular Closure of Secondary Septal Defect in Children with Low Body Weight]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2022;30(4):53-8. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/DV061-5358
Опубліковано
2023-03-27
Як цитувати
Дітківський, І. О., Петров, М. С., Волошин, Д. Л., Ящук, Н. С., & Лазоришинець, В. В. (2023). Ендоваскулярне закриття вторинних дефектів міжпередсердної перегородки складної анатомії. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(1), 36-44. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(01)/DP010-3644
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 1 2023
Розділ
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

<< < 1 2 3 4 5