Екстракраніальні аневризми сонних артерій: 20-річний досвід хірургічного лікування

Анотація

Аневризма екстракраніального відділу сонних артерій – рідкіснасудинна патологія, на частоту якої припадає 0,2–5,0 % хірургічних втручань на каротидному басейні. Більшість екстракраніальних аневризм сонних артерій (ЕАСА) залишаються клінічно асимптомними, однак можуть маніфестувати неврологічною симптоматикою у вигляді транзиторної ішемічної атаки або інсульту. Наявність пульсуючого утвору, порушення ковтання, ознаки компресії черепно-мозкових нервів можуть свідчити про збільшення розмірів аневризм, що асоціюється з підвищенням ризику тромбоемболічних ускладнень та рідше – розриву. Хірургічне лікування є методом вибору в симптомних пацієнтів або в разі збільшення розмірів аневризми та передбачає резекцію з артеріальною реконструкцією, перев’язку артерії або ендоваскулярне втручання.

Мета роботи – покращення результатів хірургічного лікування ЕАСА.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати клінічного обстеження, лабораторних показників, інструментальних, інтраопераційних спостережень у 39 хворих (35 (89,7 %) чоловіків та 4 (10,3 %) жінки) із 44 ЕАСА, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділеннісудинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні за період з 2003 по 2022 рік. Для підтвердження діагнозу ЕАСА передопераційне інструментальне дослідження передбачало ультразвукове дуплексне сканування гілок дуги аорти, мультиспіральну комп’ютерну томографію шиї та головного мозку з контрастуванням.

Результати. Безпосередніми причинами ЕАСА були: атеросклероз (79,5 %), фібромускулярна дисплазія (7,7 %), травма (5,1 %), попередні операції в ділянці шиї (5,1 %) та інфекція (2,6 %). Обґрунтування вибору хірургічної тактики залежало від локалізації аневризми, супутнього оклюзійно-стенотичного ураження, патологічної девіації сонних артерій. Ранні результати хірургічного лікування оцінювали впродовж 30 днів післяопераційного періоду. Серед післяопераційних ускладнень спостерігали: транзиторну ішемічну атаку – в 1 (2,6 %), гостре порушення мозкового кровообігу – у 2 (5,1 %), ушкодження краніальних нервів – у 4 (10,3 %), тромбоз реконструкції – в 2 (5,1 %), гематому післяопераційної рани – у 4 (10,3 %), інфікування післяопераційної рани – в 1 (2,6 %) випадку. Показник післяопераційної летальності становив 2,6 %.

Висновки. ЕАСА – рідкісне клінічне захворювання, що вимагає активного хірургічного підходу для зменшення ризику виникнення ішемічного інсульту. Реконструктивна хірургія аневризм екстракраніального відділу сонних артерій – високоефективний метод лікування, що дає змогу досягнути задовільних результатів та запобігти розвитку важких ускладнень.