Порівняльний аналіз перебігу раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з повною артеріальною реваскуляризацією та класично проведеним аорто-коронарним шунтуванням

  • О. Ю. Пукас ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1187-8532
  • Н. М. Руденко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», м. Київ, Україна; Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1681-598X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/RP049-3338
Ключові слова: повна артеріальна реваскуляризація міокарда, внутрішня грудна артерія, велика підшкір-на вена, фактори ризику, цукровий діабет, інфекційні ускладнення

Анотація

Використання повної артеріальної реваскуляризації міокарда (ПАРМ) у пацієнтів з багатосудинним ураженням коронарних артерій має ряд переваг, зокрема тривалість функціонування або прохідність артеріальних графтів є довшою, ніж у венозних. Рівень виконанняПАРМ у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються, є досить низьким.

Мета роботи – на основі аналізу власного досвіду визначити вплив методики повної артеріальної реваскуляризації на частоту ускладнень раннього післяопераційного періоду.

Матеріали та методи. З 22 лютого 2016 року по 24 грудня 2020 року в ДУ «НПМЦДКК МОЗУкраїни» було прооперовано 390 послідовних пацієнтів. Пацієнти були розподілені на дві групи: група І – ПАРМ, група ІІ – пацієнти, яким було проведено класичне аорто-коронарне шунтування. Критеріями включення пацієнтів до обох груп були: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія або стенокардія напруження, багатосудинне ураження коронарних артерій, відсутність клапанної патології.

Результати. Післяопераційної летальності в обох групах не зафіксовано. Частота виникнення післяопераційних кровотеч була більшою у групі ІІ і становила 1,6 %. Ускладнення з боку післяопераційної рани, її інфікування частіше виявлялися у групі ІІ, 1,2 % проти 0,69 % (р = 0,906) в групі І. Лабораторні показники ішемії міокарда: рівень креатинфосфокінази МВ фракції були майже тотожними.

Висновки. Повна артеріальна реваскуляризація міокарда є безпечним методомз добрими безпосередніми результатами. Частота ускладнень при ПАРМ не відрізняєтьсявід частоти ускладнень під час виконання класично проведеного аорто-коронарного шунтування. Для більш широкого застосування методу ПАРМ необхідно проводити дослідження віддаленого післяопераційного періоду.

Посилання

  1. Gaudino M, Antoniades C, Benedetto U, Deb S, Di Franco A, Di Giammarco G, et al.; ATLANTIC (Arterial Grafting International Consortium) Alliance. Mechanisms, Consequences, and Prevention of Coronary Graft Failure. Circulation. 2017;136(18):1749-64. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.117.027597
  2. Melly L, Torregrossa G, Lee T, Jansens JL, Puskas JD. Fifty years of coronary artery bypass grafting. J Thorac Dis. 2018;10(3):1960-7. https://doi.org/10.21037/jtd.2018.02.43
  3. Anyanwu AC, Adams DH. Total Arterial Revascularization for Coronary Artery Bypass: A Gold Standard Searching for Evidence and Application. J Am Coll Cardiol. 2018;72(12):1341-5. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.07.035
  4. Grieshaber P, Oster L, Schneider T, Johnson V, Orhan C, Roth P, et al. Total arterial revascularization in patients with acute myocardial infarction - feasibility and outcomes. J Cardiothorac Surg. 2018;13(1):2. https://doi.org/10.1186/s13019-017-0691-4
  5. Garg AX, Badner N, Bagshaw SM, Cuerden MS, Fergusson DA, Gregory AJ, et al.; TRICS Investigators and Perioperative Anesthesia Clinical Trials Group. Safety of a Restrictive versus Liberal Approach to Red Blood Cell Transfusion on the Outcome of AKI in Patients Undergoing Cardiac Surgery: A Randomized Clinical Trial. J Am Soc Nephrol. 2019;30(7):1294-304. https://doi.org/10.1681/ASN.2019010004
  6. Leonard JR, Abouarab AA, Taggart DP, Gaudino MFL. Bilateral internal thoracic artery use in coronary bypass surgery: is there a bene?it? Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2018;34(Suppl 3):230-3. https://doi.org/10.1007/s12055-018-0693-4
  7. Boodhwani M, Lam BK, Nathan HJ, Mesana TG, Ruel M, Zeng W, et al. Skeletonized Internal Thoracic Artery Harvest Reduces Pain and Dysesthesia and Improves Sternal Perfusion After Coronary Artery Bypass Surgery: A Randomized, Double-Blind, Within-Patient Comparison. Circulation. 2006;114(8):766-73. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.615427
  8. Tector AJ, Amundsen S, Schmahl TM, Kress DC, Peter M. Total Revascularization With T Grafts. Ann Thorac Surg. 1994;57(1):33-8; discussion 39. https://doi.org/10.1016/0003-4975(94)90361-1
  9. Taggart DP. The role of multiple arterial grafts during CABG: at the heart of ART. Indian J Thorac Cardiovasc Surg. 2019;35(4):525-7. https://doi.org/10.1007/s12055-019-00828-9
  10. Ryan CT, Schutz A, Rosengart TK. Right for the Wrong Reasons: Implications of Data Insuf?iciency in Bilateral Versus Single Internal Thoracic Artery Grafting Analysis. J Am Heart Assoc. 2018;7(1):e008262. https://doi.org/10.1161/JAHA.117.008262
  11. Gaudino MFL, Taggart DP, Fremes SE. The ROMA trial: why it is needed. Curr Opin Cardiol. 2018;33(6):622-6. https://doi.org/10.1097/HCO.0000000000000565
  12. Bragazzi NL, Zhong W, Shu J, Abu Much A, Lotan D, Grupper A, et al. Burden of heart failure and underlying causes in 195 countries and territories from 1990 to 2017. Eur J Prev Cardiol. 2021;28(15):1682-90. https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwaa147
  13. Taggart DP. Implications of the 10-year outcomes of the Arterial Revascularization Trial (ART) for multiple arterial grafts during coronary artery bypass graft. Eur J Cardiothorac Surg. 2019;56(3):427-8. https://doi.org/10.1093/ejcts/ezz174
  14. Naito R, Miyauchi K. Coronary Artery Disease and Type 2 Diabetes Mellitus. Int Heart J. 2017;58(4):475-80. https://doi.org/10.1536/ihj.17-191
  15. Lv M, Gao F, Liu B, Pandey P, Feng Y, Wang Y, et al. The Effects of Obesity on Mortality Following Coronary Artery Bypass Graft Surgery: A Retrospective Study from a Single Center in China. Med Sci Monit. 2021;27:e929912. https://doi.org/10.12659/MSM.929912
Опубліковано
2022-12-26
Як цитувати
Пукас, О. Ю., & Руденко, Н. М. (2022). Порівняльний аналіз перебігу раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з повною артеріальною реваскуляризацією та класично проведеним аорто-коронарним шунтуванням. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(4), 33-38. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(04)/RP049-3338
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 30 № 4 2022
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ