Стратифікація ризику у хворих з ішемічною хворобою серця – своєчасність інвазивних втручань
Анотація
Ішемічна хвороба серця (ІХС) сьогодні перебуває на першому місці як за показниками захворюваності, так і смертності. Сучасні клінічні рекомендації використовують для визначення тактики своєчасної діагностики та стратегії лікування пацієнта з новим симптомом стенокардії. Відповідно до рекомендацій основною метою є оцінювання передтестової ймовірності ІХС. Найбільш доступним є навантажувальний ЕКГ-тест із специфічністю 85–90 % і чутливістю 45–50 %. Кардіопульмональний навантажувальний тест (КПНТ) із супутнім моніторингом ЕКГ, частоти серцевих скорочень і артеріального тиску, аналізом виділених газів набув значного поширення серед різних навантажувальних тестів. КПНТ є важливим клінічним інструментом для оцінювання фізичної працездатності, дає змогу в більшості випадків визначити причини обмеження фізичної активності, оцінити як кровопостачання (легенева, серцево-судинна, кровотворна системи), так і кисневий обмін тканин (система скелетних м’язів) у відповідь на фізичні вправи. Показання до інвазивної коронарної ангіографії (ІКА) включають: високий клінічний ризик ІХС, симптоми, резистентні до медикаментозної терапії, низьку толерантність до фізичних навантажень або якщо реваскуляризація розглядається для покращення прогнозу. Інвазивна коронарна ангіографія необхідна пацієнтам із підозрою на ІХС у випадках непереконливого неінвазивного тестування (рівень доказовості IIb) і не рекомендована в разі низького ризику за їхніми негативними результатами.
Мета – наголосити на необхідності поєднання неінвазивного стрес-тестування (кардіопульмональний тест, стрес-ехокардіографія) та інвазивного тестування (коронароангіографія) для розробки тактики лікування пацієнтів із встановленою ІХС.
Висновок. Наведений клінічний випадок демонструє переваги комбінування різних функціональних неінвазивних тестів (КПНТ, стрес-ехокардіографія) у пацієнта з підтвердженою ІХС, який отримував прогноз-модифікуючу терапію, мав високу толерантність до фізичного навантаження внаслідок регулярних кардіотренувань. КПНТ показав високу толерантність до фізичного навантаження, щомало підставу для відтермінування проведення повторної ІКА для визначення динаміки прогресування коронарного атеросклерозу. Однак у разі виникнення ангінозного нападу та проведення повторної ургентної ІКА виникла необхідність проведення аорто-коронарного шунтування та пізніше, внаслідок продовження ангінозних нападів і наявності зон ішемії за даними стрес-ехокардіографії, стентування стовбура лівої коронарної артерії.
Посилання
- Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al.; ESC Scientiϐic Document Group. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. Eur Heart J. 2020;41(3):407-77. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
- Task Force Members, Montalescot G, Sechtem U, Achenbach S, Andreotti F, Arden C, Budaj A, et al.; ESC Committee for Practice Guidelines, Zamorano JL, Achenbach S, Baumgart-ner H, Bax JJ, Bueno H, Dean V, et al. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: The Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. Eur Heart J. 2013;34(38):2949-3003. https://doi.org/10.1093/eur-heartj/eht296
- Wasserman K, Hansen JE, Sue DY, Stringer WW, Whipp BJ, editors. Principles of Exercise Testing and Interpretation. 4th ed. Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins; 2004.
- Belardinelli R, Lacalaprice F, Carle F, Minnucci A, Cianci G, Perna G, et al. Exercise-induced myocardial ischaemia detected by cardiopulmonary exercise testing. Eur Heart J. 2003;24(14):1304-13. https://doi.org/10.1016/s0195-668x(03)00210-0
- Belardinelli R, Lacalaprice F, Tiano L, Muçai A, Perna GP. Cardiopulmonary exercise testing is more accurate than ECG-stress testing in diagnosing myocardial ischemia in subjects with chest pain. Int J Cardiol. 2014;174(2):337-42. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2014.04.102
- Taylor RS, Dalal HM, McDonagh STJ. The role of cardiac rehabilitation in improving cardiovascular outcomes. Nat Rev Cardiol. 2022;19(3):180-94. https://doi.org/10.1038/s41569-021-00611-7
- Abreu A, Frederix I, Dendale P, Janssen A, Doherty P, Piepoli MF, e al.; Secondary Prevention and Rehabilita-tion Section of EAPC, Davos CH. Standardization and quality improvement of secondary prevention through cardiovascular rehabilitation programmes in Europe: The avenue towards EAPC accreditation programme: A position statement of the Secondary Prevention and Rehabilitation Section of the European Association of Preventive Cardiology (EAPC). Eur J Prev Cardiol. 2020:2047487320924912. Epub ahead of print. https://doi.org/10.1177/2047487320924912
- Song L, Qu H, Luo J, Wang W, Zheng L, Xue M, et al. Car-diopulmonary exercise test: A 20-year (2002-2021) bib-liometric analysis. Front Cardiovasc Med. 2022;9:982351. https://doi.org/10.3389/fcvm.2022.982351
- Glaab T, Taube C. Practical guide to cardiopulmonary ex-ercise testing in adults. Respir Res. 2022;23(1):9. https://doi.org/10.1186/s12931-021-01895-6
