Реваскуляризація міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

  • М. В. Кучерява ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4256-6312
  • Г. Б. Маньковський ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4980-4571
Ключові слова: черезшкірне коронарне втручання, коронарне шунтування, серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка, інфаркт міокарда, атеросклеротичне ураження коронарних артерій, SYNTAX Score

Анотація

Мета – оцінити коротко- та довгострокові результати реваскуляризації міокарда за допомогою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) та коронарного шунтування (КШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзнФВЛШ).

Матеріали та методи дослідження. Це одноцентрове проспективне дослідження було проведено на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих. В аналіз було включено 194 пацієнти з ІХС та СНзнФВЛШ. Досліджуваній когорті хворих було проведено реваскуляризацію міокарда за допомогою ЧКВ – 99 пацієнтів (51,1 %) та КШ – 95 пацієнтів (48,9 %) протягом 24 місяців (у період із січня 2020 по січень 2022 року).

Результати. ЧКВ та КШ були пов’язані з подібним ризиком смерті з усіх причин у 30-денний термін спостереження Hazard Ratio (HR) 0,95; [95 % довірчий інтервал (ДІ)], 0,135–6,796; р = 0,96. Під час аналізу довгострокових результатів реваскуляризації міокарда щодо впливу на смертність від усіх причин ЧКВ та КШ мали ідентичні результати, суттєвої різниці не спостерігалося (HR 1,05; [95 % ДІ], 0,448–2,481; р = 0,903). Проте ЧКВ було пов’язане з підвищеним ризиком повторної реваскуляризації міокарда (HR 3,00; [95 % ДІ], 1,251–7,221; р = 0,025) порівняно з КШ. У пацієнтів, яким було проведено КШ, відзначали суттєву різницю у кількості повторних госпіталізацій з приводу прогресування серцевої недостатності на відміну від пацієнтів після ЧКВ (HR 0,33; [95 % ДІ], 0,170–0,652; р = 0,002). Період реабілітації у пацієнтів після ЧКВ становив 2 ± 4 дні, а у пацієнтів після КШ – 7 ± 4 дні, що відповідало статистично значущій різниці (HR 3,48; [95 % ДІ], 2,489–4,891; р < 0,001). У пацієнтів після ЧКВ показники візуальної аналогової шкали інтенсивності болю становили 3 ± 1, у пацієнтів після КШ – 7 ± 2, різниця статистично значуща (HR 3,16; [95 % ДІ], 2,283–4,382; р < 0,001).

Висновки. Результати реваскуляризації міокарда за допомогою ЧКВ та КШ мали ідентичні коротко- та довгострокові показники смерті від усіх причин, незважаючи на те що у пацієнтів групи КШ було більш виражене атеросклеротичне ураження коронарних артерій за шкалою SYNTAX Score. ЧКВ асоціювалося з вищим ризиком повторної реваскуляризації міокарда за 2-річний період спостереження. Коронарне шунтування, в свою чергу, було пов`язане із більш частими випадками повторної госпіталізації з приводу серцевої недостатності, ніж ЧКВ. Реабілітаційний період був статистично коротшим у пацієнтів після ЧКВ. Згідно з візуальною аналоговою шкалою інтенсивності болю, больовий синдром у пацієнтів після КШ був більш вираженим.

Посилання

  1. Bangalore S, Guo Y, Samadashvili Z, Blecker S, Hannan EL. Revascularization in Patients With Multivessel Coronary Artery Disease and Severe Left Ventricular Systolic Dysfunction: Everolimus-Eluting Stents Versus Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Circulation. 2016;133(22):2132-40. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.021168
  2. Bortnick AE, Epps KC, Selzer F, Anwaruddin S, Marroquin OC, Srinivas V, et al. Five-Year Follow-Up of Patients Treated for Coronary Artery Disease in the Face of an Increasing Burden of Co-Morbidity and Disease Complexity (from the NHLBI Dynamic Registry). Am J Cardiol. 2014;113(4):573-9. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.10.039
  3. Doshi D, Ben-Yehuda O, Bonafede M, Josephy N, Karmpaliotis D, Parikh MA, et al. Underutilization of Coronary Artery Disease Testing Among Patients Hospitalized With New-Onset Heart Failure. J Am Coll Cardiol. 2016;68(5):450-8. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.060
  4. Hlatky MA, Boothroyd DB, Bravata DM, Boersma E, Booth J, Brooks MM, et al. Coronary artery bypass surgery compared with percutaneous coronary interventions for multivessel disease: a collaborative analysis of individual patient data from ten randomised trials. Lancet. 2009;373(9670):1190-7. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60552-3.
  5. Mamas MA, Anderson SG, O’Kane PD, Keavney B, Nolan J, Oldroyd KG, et al. Impact of left ventricular function in relation to procedural outcomes following percutaneous coronary intervention: insights from the British Cardiovascular Intervention Society. Eur Heart J. 2014;35(43):3004-12a. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu303
  6. Marui A, Kimura T, Nishiwaki N, Mitsudo K, Komiya T, Hanyu M, et al. Comparison of Five-Year Outcomes of Coronary Artery Bypass Grafting Versus Percutaneous Coronary Intervention in patients With Left Ventricular Ejection Fractions ≤50% Versus >50% (from the CREDO-Kyoto PCI/CABG Registry Cohort-2). Am J Cardiol. 2014;114(7):988-96. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2014.07.007
  7. Pei J, Wang X, Xing Z, Zheng K, Hu X. Short-term and long-term outcomes of revascularization interventions for patients with severely reduced left ventricular ejection fraction: a meta-analysis. ESC Heart Fail. 2021;8(1):634-43. https://doi.org/10.1002/ehf2.13141
  8. Perera D, Clayton T, Petrie MC, Greenwood JP, O’Kane PD, Evans R, et al. Percutaneous Revascularization for Ischemic Ventricular Dysfunction: Rationale and Design of the REVIVED-BCIS2 Trial: Percutaneous Coronary Intervention for Ischemic Cardiomyopathy. JACC Heart Fail. 2018;6(6):517-26. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.01.024
  9. Shore S, Grau-Sepulveda MV, Bhatt DL, Heidenreich PA, Eapen ZJ, Hernandez AF, et al. Characteristics, Treatments, and Outcomes of Hospitalized Heart Failure Patients Stratified by Etiologies of Cardiomyopathy. JACC Heart Fail. 2015;3(11):906-16. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2015.06.012
  10. Ståhle E, Bergström R, Edlund B, Frostfeldt G, Lagerquist B, Sjögren I, et al. Influence of Left Ventricular Function on Survival After Coronary Artery Bypass Grafting. Ann Thorac Surg. 1997;64(2):437-44. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(97)00536-5
  11. Sun LY, Gaudino M, Chen RJ, Bader Eddeen A, Ruel M. Long-term Outcomes in Patients With Severely Reduced Left Ventricular Ejection Fraction Undergoing Percutaneous Coronary Intervention vs Coronary Artery Bypass Grafting. JAMA Cardiol. 2020;5(6):631-41. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.0239. Erratum in: JAMA Cardiol. 2020 Jun 1;5(6):732.
  12. Velazquez EJ, Lee KL, Deja MA, Jain A, Sopko G, Marchenko A, et al.; STICH Investigators. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Left Ventricular Dysfunction. N Engl J Med. 2011;364(17):1607-16. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1100356
  13. Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-Khalidi HR, Hill JA, Panza JA, et al.; STICHES Investigators. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Ischemic Cardiomyopathy. N Engl J Med. 2016;374(16):1511-20. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001
  14. Yang JH, Choi SH, Song YB, Hahn JY, Choi JH, Jeong DS, et al. Long-Term Outcomes of Drug-Eluting Stent Implantation Versus Coronary Artery Bypass Grafting for Patients With Coronary Artery Disease and Chronic Left Ventricular Systolic Dysfunction. Am J Cardiol. 2013;112(5):623-9. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.04.035
Опубліковано
2022-09-26
Як цитувати
Кучерява, М. В., & Маньковський, Г. Б. (2022). Реваскуляризація міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, 30(3), 44-49. https://doi.org/10.30702/ujcvs/22.30(03)/KM042-4449

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають