Реваскуляризація міокарда у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка
Анотація
Мета – оцінити коротко- та довгострокові результати реваскуляризації міокарда за допомогою черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) та коронарного шунтування (КШ) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзнФВЛШ).
Матеріали та методи дослідження. Це одноцентрове проспективне дослідження було проведено на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України», Клініка для дорослих. В аналіз було включено 194 пацієнти з ІХС та СНзнФВЛШ. Досліджуваній когорті хворих було проведено реваскуляризацію міокарда за допомогою ЧКВ – 99 пацієнтів (51,1 %) та КШ – 95 пацієнтів (48,9 %) протягом 24 місяців (у період із січня 2020 по січень 2022 року).
Результати. ЧКВ та КШ були пов’язані з подібним ризиком смерті з усіх причин у 30-денний термін спостереження Hazard Ratio (HR) 0,95; [95 % довірчий інтервал (ДІ)], 0,135–6,796; р = 0,96. Під час аналізу довгострокових результатів реваскуляризації міокарда щодо впливу на смертність від усіх причин ЧКВ та КШ мали ідентичні результати, суттєвої різниці не спостерігалося (HR 1,05; [95 % ДІ], 0,448–2,481; р = 0,903). Проте ЧКВ було пов’язане з підвищеним ризиком повторної реваскуляризації міокарда (HR 3,00; [95 % ДІ], 1,251–7,221; р = 0,025) порівняно з КШ. У пацієнтів, яким було проведено КШ, відзначали суттєву різницю у кількості повторних госпіталізацій з приводу прогресування серцевої недостатності на відміну від пацієнтів після ЧКВ (HR 0,33; [95 % ДІ], 0,170–0,652; р = 0,002). Період реабілітації у пацієнтів після ЧКВ становив 2 ± 4 дні, а у пацієнтів після КШ – 7 ± 4 дні, що відповідало статистично значущій різниці (HR 3,48; [95 % ДІ], 2,489–4,891; р < 0,001). У пацієнтів після ЧКВ показники візуальної аналогової шкали інтенсивності болю становили 3 ± 1, у пацієнтів після КШ – 7 ± 2, різниця статистично значуща (HR 3,16; [95 % ДІ], 2,283–4,382; р < 0,001).
Висновки. Результати реваскуляризації міокарда за допомогою ЧКВ та КШ мали ідентичні коротко- та довгострокові показники смерті від усіх причин, незважаючи на те що у пацієнтів групи КШ було більш виражене атеросклеротичне ураження коронарних артерій за шкалою SYNTAX Score. ЧКВ асоціювалося з вищим ризиком повторної реваскуляризації міокарда за 2-річний період спостереження. Коронарне шунтування, в свою чергу, було пов`язане із більш частими випадками повторної госпіталізації з приводу серцевої недостатності, ніж ЧКВ. Реабілітаційний період був статистично коротшим у пацієнтів після ЧКВ. Згідно з візуальною аналоговою шкалою інтенсивності болю, больовий синдром у пацієнтів після КШ був більш вираженим.
Посилання
- Bangalore S, Guo Y, Samadashvili Z, Blecker S, Hannan EL. Revascularization in Patients With Multivessel Coronary Artery Disease and Severe Left Ventricular Systolic Dysfunction: Everolimus-Eluting Stents Versus Coronary Artery Bypass Graft Surgery. Circulation. 2016;133(22):2132-40. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.021168
- Bortnick AE, Epps KC, Selzer F, Anwaruddin S, Marroquin OC, Srinivas V, et al. Five-Year Follow-Up of Patients Treated for Coronary Artery Disease in the Face of an Increasing Burden of Co-Morbidity and Disease Complexity (from the NHLBI Dynamic Registry). Am J Cardiol. 2014;113(4):573-9. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.10.039
- Doshi D, Ben-Yehuda O, Bonafede M, Josephy N, Karmpaliotis D, Parikh MA, et al. Underutilization of Coronary Artery Disease Testing Among Patients Hospitalized With New-Onset Heart Failure. J Am Coll Cardiol. 2016;68(5):450-8. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2016.05.060
- Hlatky MA, Boothroyd DB, Bravata DM, Boersma E, Booth J, Brooks MM, et al. Coronary artery bypass surgery compared with percutaneous coronary interventions for multivessel disease: a collaborative analysis of individual patient data from ten randomised trials. Lancet. 2009;373(9670):1190-7. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)60552-3.
- Mamas MA, Anderson SG, O’Kane PD, Keavney B, Nolan J, Oldroyd KG, et al. Impact of left ventricular function in relation to procedural outcomes following percutaneous coronary intervention: insights from the British Cardiovascular Intervention Society. Eur Heart J. 2014;35(43):3004-12a. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehu303
- Marui A, Kimura T, Nishiwaki N, Mitsudo K, Komiya T, Hanyu M, et al. Comparison of Five-Year Outcomes of Coronary Artery Bypass Grafting Versus Percutaneous Coronary Intervention in patients With Left Ventricular Ejection Fractions ≤50% Versus >50% (from the CREDO-Kyoto PCI/CABG Registry Cohort-2). Am J Cardiol. 2014;114(7):988-96. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2014.07.007
- Pei J, Wang X, Xing Z, Zheng K, Hu X. Short-term and long-term outcomes of revascularization interventions for patients with severely reduced left ventricular ejection fraction: a meta-analysis. ESC Heart Fail. 2021;8(1):634-43. https://doi.org/10.1002/ehf2.13141
- Perera D, Clayton T, Petrie MC, Greenwood JP, O’Kane PD, Evans R, et al. Percutaneous Revascularization for Ischemic Ventricular Dysfunction: Rationale and Design of the REVIVED-BCIS2 Trial: Percutaneous Coronary Intervention for Ischemic Cardiomyopathy. JACC Heart Fail. 2018;6(6):517-26. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2018.01.024
- Shore S, Grau-Sepulveda MV, Bhatt DL, Heidenreich PA, Eapen ZJ, Hernandez AF, et al. Characteristics, Treatments, and Outcomes of Hospitalized Heart Failure Patients Stratified by Etiologies of Cardiomyopathy. JACC Heart Fail. 2015;3(11):906-16. https://doi.org/10.1016/j.jchf.2015.06.012
- Ståhle E, Bergström R, Edlund B, Frostfeldt G, Lagerquist B, Sjögren I, et al. Influence of Left Ventricular Function on Survival After Coronary Artery Bypass Grafting. Ann Thorac Surg. 1997;64(2):437-44. https://doi.org/10.1016/s0003-4975(97)00536-5
- Sun LY, Gaudino M, Chen RJ, Bader Eddeen A, Ruel M. Long-term Outcomes in Patients With Severely Reduced Left Ventricular Ejection Fraction Undergoing Percutaneous Coronary Intervention vs Coronary Artery Bypass Grafting. JAMA Cardiol. 2020;5(6):631-41. https://doi.org/10.1001/jamacardio.2020.0239. Erratum in: JAMA Cardiol. 2020 Jun 1;5(6):732.
- Velazquez EJ, Lee KL, Deja MA, Jain A, Sopko G, Marchenko A, et al.; STICH Investigators. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Left Ventricular Dysfunction. N Engl J Med. 2011;364(17):1607-16. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1100356
- Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-Khalidi HR, Hill JA, Panza JA, et al.; STICHES Investigators. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Ischemic Cardiomyopathy. N Engl J Med. 2016;374(16):1511-20. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001
- Yang JH, Choi SH, Song YB, Hahn JY, Choi JH, Jeong DS, et al. Long-Term Outcomes of Drug-Eluting Stent Implantation Versus Coronary Artery Bypass Grafting for Patients With Coronary Artery Disease and Chronic Left Ventricular Systolic Dysfunction. Am J Cardiol. 2013;112(5):623-9. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2013.04.035