Вплив тривалості операції та ішемічного часу штучного кровообігу на структуру післяопераційних ускладнень у пацієнтів після хірургічного лікування багатоклапанних вад у поєднанні із коронарною патологією

Анотація

Ішемічна хвороба серця є однією із найбільш поширених хвороб і головною причиною смертності в розвинутих країнах. Поєднане одномоментне ураження декількох клапанів серця і коронарних артерій суттєво підвищує ризик розвитку післяопераційних ускладнень при корекції цієї патології.

Мета роботи – визначення впливу тривалості штучного кровообігу (ШК) та ішемічного часу на структуру ускладнень при одномоментній поєднаній корекції уражень двох або трьох клапанів серця і реваскуляризації міокарда та можливостей їх уникнення.

Матеріали та методи. Робота ґрунтується на порівняльному аналізі результатів одномоментної багатоклапанної корекції в поєднанні з шунтуванням коронарних артерій (КА) у 93 пацієнтів, що була виконана в ДУ «НІССХ ім. М. М. Амосова НАМН» за період з 2014 по 2021 рік. Залежно від тактичних підходів та послідовності виконання хірургічних маніпуляцій пацієнти були розподілені на три групи: група І – пацієнти, яким першим етапом виконували корекцію клапанів серця, а потім шунтування коронарних артерій в умовах кардіоплегії (n = 42); група ІІ – пацієнти, яким спочатку виконували шунтування КА, потім корекцію клапанів в умовах кардіоплегії (n = 36); група ІІІ – пацієнти, яким першим етапом виконували шунтування КА на працюючому серці, потім корекцію клапанів серця (n = 15). Групи значно відрізнялися за показниками ішемічного часу та штучного кровообігу.

Результати. Використання різних підходів для досягнення якісного захисту міокарда на час його ішемії та мінімізації впливу ШК на організм за рахунок покращення умов і скорочення ішемічного часу серця при корекції багатоклапанних уражень та аорто-коронарного шунтування, показало суттєві переваги методу, при якому етап шунтування КА виконується на працюючому серці.

Висновки
1. Корекція поєднаної клапанної і коронарної патології в умовах кардіоплегічної зупинки збільшує ішемічний час вище критичного, що впливає на частоту розвитку специфічних ускладнень, у першу чергу гострої серцевої недостатності, що значно погіршує безпосередні результати операції.
2. Ускладнення, які виникли в післяопераційному періоді у пацієнтів при корекції клапанних вад у поєднанні з коронарним шунтуванням часто були обумовлені тривалою серцево-судинною недостатністю.
3. Методика, запропонована в досліджуваній групі, де етап шунтування КА виконувався на працюючому серці була ефективніша порівняно із групами, де шунтування виконувалося в умовах кардіоплегічної зупинки серця. Ця методика потребує більшого часу для виконання та є більш складною технічно, але дозволяє значно зменшити ішемічний час міокарда, що знижує частоту серцевої недостатності та рівень післяопераційних ускладнень.