Функціональна гібридна реваскуляризація з вимірюванням фракційного коронарного кровотоку у пацієнтів із багатосудинним ураженням коронарних артерій

  • Ю. Ю. Стуков ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • С. А. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. Ю. Гаврилишин ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • М. Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
  • А. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» (Київ)
Ключові слова: аортокоронарне шунтування, мультисудинне ураження коронарних артерій, ішемічна хвороба серця, хірургічна реваскуляризація, атеросклероз, гібридна реваскуляризація, аортокоронарне шунтування без використання апарату штучного кровообігу, мінімально інвазивне шунтування коронарних артерій, фракційний коронарний кровотік

Анотація

Шунтування коронарних артерій без використання апарату штучного кровообігу з мінімально інвазивних доступів стає новим напрямом у хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця. У статті представлено досвід шунтування коронарних артерій без використання апарату штучного кровообігу з мінімально інвазивного доступу, поєднаного з гібридною реваскуляризацією з вимірюванням фракційного коронарного кровотоку та стентуванням функціонально значущих стенозів коронарних артерій. Комбінація хірургічної реваскуляризації з інтервенційним методом додає об’єктивні ознаки поліпшення клінічної картини у пацієнтів з ішемічною хворобою серця поряд із низьким рівнем рестенозу та тромбозу стентів ІІ–ІІІ покоління порівняно з аутовенозними трансплантатами. Гібридна реваскуляризація проводиться у два етапи: першим етапом здійснюється шунтування передньої міжшлуночкової артерії (анастомоз LIMA-LAD), другим етапом (на третій день після екстракції дренажної трубки та надійного гемостазу) виконується інтервенційне втручання. Після ангіографічно підтвердженого функціонування шунта LIMA-LAD, згідно з локальним протоколом, виконується вимірювання фракційного коронарного кровотоку та стентування функціонально значущих стенозів коронарних артерій. Таким чином виконується подвійний контроль функціонування шунта: першим етапом в операційній – шляхом вимірювання швидкості кровотоку та відсутності судинного спротиву флоуметром, другим етапом – ангіографічно.

Мета роботи – представлення досвіду функціональної гібридної реваскуляризації шляхом вимірювання фракційного коронарного кровотоку у пацієнтів із мультисудинним ураженням коронарних артерій.

Висновки. Гібридна реваскуляризація міокарда змінює «стандартний» підхід до шунтування артерій із вираженим стенозом на реваскуляризацію з вимірюванням фракційного коронарного кровотоку та стентуванням функціонально значущих стенозів, що дає можливість знизити ризик операції на серці, поєднуючи беззаперечні переваги коронарного шунтування, поряд із низьким рівнем рестенозу та тромбозу, порівняно з використанням аутовенозних шунтів.

Опубліковано
2018-09-17
Як цитувати
Стуков, Ю. Ю., Руденко, С. А., Гаврилишин, А. Ю., Руденко, М. Л., Сало, С. В., & Руденко, А. В. (2018). Функціональна гібридна реваскуляризація з вимірюванням фракційного коронарного кровотоку у пацієнтів із багатосудинним ураженням коронарних артерій. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (32), 24-27. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.32/05(024-027)
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>