Кореляція показника життєздатності міокарда з фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів після реваскуляризації міокарда

  • В. В. Кундіна Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6200-2023
  • Т. М. Бабкіна Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5046-870X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4512/KB063-3642
Ключові слова: міокардіосцинтиграфія, ішемічна хвороба серця, реваскуляризація, фракція викиду, життєздатність міокарда, аорто-коронарне шунтування, перфузія

Анотація

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є однією з основних причин смертності від серцево-судинних причин. Важкість перебігу ІХС визначають за ступенем дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), що переважно спричиняється атеросклерозом вінцевих судин. Відновлення функціональної здатності серця безпосередньо залежить від гібернуючого об’єму міокарда, що і є наріжним каменем при реваскуляризації.

Мета роботи – оцінювання кореляційної залежності покращення життєздатності міокарда як результату хірургічного лікування методом аорто-коронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів різних груп із систолічною дисфункцією та збереженою функцією ЛШ.

Матеріали та методи. Обстежено 62 хворих з ІХС на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України», з яких у 27 (44 %) хворих відзначено варіант серцевої недостатності із фракцією викиду (ФВ) 50 % або більше (група 1). У 35 (56 %) хворих зафіксовано ФВ 49 % і менше (група 2). Міокардіосцинтиграфію проводили в динаміці лікувальних заходів (до виконання АКШ та після АКШ) за протоколом – One Day Rest.

Результати та їх обговорення. Вибірки досліджуваних хворих до та після лікування порівнювали за непараметричним методом Вілкоксона (Wilcoxon Matched Pairs Test). У 1-й групі ФВ ≥ 50 % кількість життє­ здатного міокарда у процесі хірургічного лікування вірогідно збільшувалась із значеннями від 81,7 довірчий інтервал (ДІ) 95 % (78,5; 84,9) до 86,9 ДІ 95 % (84,4; 89,3). Однак сама ФВ до та після лікування залишалась на тому самому рівні або дещо знижувалась, становлячи 54,9 ДІ 95 % (50,8; 59,1) та 52,5 ДІ 95 % (48,6; 56,3). У 2-й групі з ФВ ≤ 49 % кількість життєздатного міокарда у процесі хірургічного лікування вірогідно збільшувалась із значеннями від 59,9 ДІ 95 % (54,9; 64,8) до 65,9 ДІ 95 % (60,2; 71,6) (р = 0,00005). Проте сама ФВ до та після лікування залишалася на тому самому рівні, становлячи 28,9 ДІ 95 % (24,8; 32,9) та 31,1 ДІ 95 % (26,8; 35,5) (р = 0,19).

Висновки. Життєздатність міокарда в обох досліджуваних групах значно поліпшувалась, враховуючи високу статистичну достовірність результатів, хоча ФВ ЛШ або лишалась незмінною, або змінювалась незначно. Покращення статичних параметрів (перфузія стінок) також підтверджує позитивний ефект реваскуляризації при незмінних або статистично недостовірних змінах динамічних параметрів (ФВ, кінцево-діастолічний об’єм).

Посилання

  1. Velazquez EJ, Lee KL, Jones RH, Al-Khalidi HR, Hill JA, Panza JA, Michler RE, Bonow RO, Doenst T, Petrie MC, Oh JK, She L, Moore VL, Desvigne-Nickens P, Sopko G, Rouleau JL; STICHES Investigators. Coronary-Artery Bypass Surgery in Patients with Ischemic Cardiomyopathy. N Engl J Med. 2016;374(16):1511-20. https://doi.org/10.1056/NEJMoa1602001
  2. Bax JJ, Visser FC, Poldermans D, Elhendy A, Cornel JH, Boersma E, Valkema R, Van Lingen A, Fioretti PM, Visser CA. Relationship between preoperative viability and post-operative improvement in LVEF and heart failure symptoms. J Nucl Med. 2001;42(1):79-86. PMID: 11197985. J Nucl Med. 2001;42(1)
  3. Sciagrà R, Leoncini M, Marcucci G, Dabizzi RP, Pupi A. Technetium-99m sestamibi imaging to predict left ventricular ejection fraction outcome after revascularisation in patients with chronic coronary artery disease and left ventricular dysfunction: comparison between baseline and nitrate-enhanced imaging. Eur J Nucl Med. 2001;28(6):680-7. https://doi.org/10.1007/s002590100543
  4. Serruys PW, Morice MC, Kappetein AP, Colombo A, Holmes DR, Mack MJ, Ståhle E, Feldman TE, van den Brand M, Bass EJ, Van Dyck N, Leadley K, Dawkins KD, Mohr FW; SYNTAX Investigators. Percutaneous Coronary Intervention versus Coronary-Artery Bypass Grafting for Severe Coronary Artery Disease. N Engl J Med. 2009;360(10):961-72. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0804626
  5. Yan TD, Padang R, Poh C, Cao C, Wilson MK, Bannon PG, Vallely MP. Drug-eluting stents versus coronary artery bypass grafting for the treatment of coronary artery disease: a meta-analysis of randomized and nonrandomized studies. J Thorac Cardiovasc Surg. 2011;141(5):1134-44. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2010.07.001
  6. Knuuti J, Wijns W, Saraste A, Capodanno D, Barbato E, Funck-Brentano C, et al. 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. EurHeartJ.2020;41(3):407-77.https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
  7. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368
  8. Zhang YJ, Iqbal J, Campos CM, Klaveren DV, Bourantas CV, Dawkins KD, Banning AP, Escaned J, de Vries T, Morel MA, Farooq V, Onuma Y, Garcia-Garcia HM, Stone GW, Steyerberg EW, Mohr FW, Serruys PW. Prognostic value of site SYNTAX score and rationale for combining anatomic and clinical factors in decision making: Insights from the SYNTAX trial. J Am Coll Cardiol. 2014;64(5):423-32. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.05.022
  9. Milan E. Myocardial Perfusion [Internet]. In: Castellucci P, Mirzaei S, editors. European Nuclear Medicine Guide. Edition 2020. Available from: https://www.nucmed-guide.app/#!/chapter/209
  10. Peix A, Karell J, Rodríguez L, Cabrera LO, Padrón K, Carrillo R, Mena E, Fernández Y. Gated SPECT Myocardial perfusion imaging, intraventricular synchronism, and cardiac events in heart failure. Clin Nucl Med. 2014;39(6):498-504. https://doi.org/10.1097/RLU.0000000000000428
  11. PaulAK,NabiHA.GatedMyocardialPerfusionSPECT:Basic Principles, Technical Aspects, and Clinical Applications. J Nucl Med Technol. 2004;32(4):179-87. PMID: 15576339.
  12. DvorakRA,BrownRK,CorbettJR.InterpretationofSPECT/CTMyocardial Perfusion Images: Common Artifacts and Quality Control Techniques. Radiographics. 2011;31(7):2041-57. https://doi.org/10.1148/rg.317115090
  13. Löffler AI, Kramer CM. Myocardial viability testing to guide coronary revascularization. Interv Cardiol Clin. 2018;7(3):355-65. https://doi.org/10.1016/j.iccl.2018.03.005
  14. Wilcoxon F. Individual Comparisons by Ranking Methods. Biometrics Bulletin. 1945;1(6):80-3 https://doi.org/10.2307/3001968
Опубліковано
2021-12-22
Як цитувати
Кундіна, В. В., & Бабкіна, Т. М. (2021). Кореляція показника життєздатності міокарда з фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів після реваскуляризації міокарда. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (45), 36-42. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4512/KB063-3642
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 4 (45) 2021
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ