Скорочувальна функція міокарда лівого шлуночка при порушенні метаболізму гомоцистеїну у хворих на ішемічну хворобу серця
Анотація
Захворювання серцево-судинної системи (ЗССС) – одна з найгостріших медичних і соціальних проблем сучасного суспільства. Наразі встановлено, що в прогресуванні ішемічної хвороби серця (ІХС) та її ускладнень істотне значення має підвищення рівня гомоцистеїну. Однак у медичних публікаціях недостатньо висвітлено питання впливу гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) на перебіг атеросклерозу і функціональний стан міокарда, що потребує більш детального вивчення цієї проблеми.
Мета дослідження – вивчити функціональний стан міокарда залежно від ступеня ГГЦ у хворих на ІХС, які потребують хірургічного втручання.
Матеріали та методи. У дослідженні було проаналізовано лабораторні дані 30 пацієнтів, які страждають на атеросклероз. Залежно від ступеня ГГЦ пацієнтів розподілили на три групи. Зазначені зміни скорочувальної здатності міокарда були більш виражені у пацієнтів із ГГЦ і мультифокальним атеросклерозом, що потребує більш ретельної медикаментозної корекції після хірургічного втручання.
Результати. Практичний інтерес становить проведений аналіз лабораторних даних пацієнтів і деформаційних властивостей їх міокарда методом спекл-трекінг-ЕхоКГ і ЕхоКГ залежно від концентрацій ГЦ плазми крові, кількості уражених коронарних артерій і поширеності атеросклерозу. В нашій роботі порівняння даних ЕхоКС засвідчило, що в пацієнтів 1-ї та 2-ї групи та групи здорових осіб суттєвої різниці в гемодинамічних показниках не виявлено, незважаючи на різницю рівня ГЦ і поширеність атеросклерозу. Є відмінності у пацієнтів 3-ї групи, які полягають у зниженій ФВ ЛШ порівняно з 1-ю та 2-ю групою. Методом спекл-трекінг-ЕхоКГ виявлено, пацієнти що 1-ї групи і 2-ї групи, а особливо 3-ї групи з мультифокальним атеросклерозом і достовірно вищими показниками гомоцистеїну мали зміни функціонального стану міокарда – зниження глобальної поздовжньої та циркулярної деформації порівняно зі звичайними методами ЕхоКс. Отже, чим більшою є поширеність атеросклерозу і рівень ГЦ, тим більш вираженими були зміни деформаційних властивостей міокарда ЛШ. Відзначено залежність ступеня зниження поздовжньої, циркулярної деформації ЛШ у базальних відділах і скручування від кількості уражених КА.
Висновки. Гіпергомоцистеїнемія є фактором ризику розвитку ІХС і асоційована з несприятливим перебігом коронарної хвороби. Нами виявлено, що чим вищий рівень гомоцистеїну, тим більш виражений перебіг атеросклерозу і більш виражені зміни функціонального стану міокарда.
Посилання
2. Наумов А. В. Три пути реметилирования гомоцистеина /А. В. Наумов, И. В. Данильчик, Ю. В. Сарана // Журнал Гродненского государственного медицинского университета. – 2016. – № 2 (54). – С. 27–32.
3. Наумов А. В. Гомоцистеин. Медико-биологические проблемы: монография / А. В. Наумов. – Минск : Профессиональные издания, 2013. – 311 с.
4. Механизмы развития эндотелиальной дисфункции и перспективы коррекции / С. Г. Дзугкоев, И. В. Можаева, Е. А. Такоева, Ф. С. Дзугкоева, О. И. Маргиева // Фундаментальные исследования. – 2014. – № 4. – С. 198–204.
5. Хлыбова С. В. Влияние гомоцистеина на здоровье и репродукцию. Современный взгляд / Хлыбова С. В., Ипастова И. Д. // Status praesens. – 2015. – № 4. – С. 101–108.
6. Фефелова Е. В. Механизм гиперкоагуляции при экспериментальной гипергомоцистеинемии / Е. В. Фефелова, Н. Н. Цыбиков, П. П. Терешков, А. В. Сепп, С. В. Изместьев // Тромбоз, гемостаз и реология. – 2015. – № 4 (64). – С. 27–30.
7. Фефелова Е. В. Морфологические изменения миокарда на фоне действия гомоцистеина / Е. В. Фефелова, С. В. Изместьев, А. В. Сепп, Н. Н. Цыбиков // Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 60-летию ЧГМА «Актуальные вопросы клинической и экспериментальной медицины» (Чита, 17–18 октября, 2013). – Чита : РИЦ ЧГМА, 2013. – Том 2. – С. 189–190.
8. Алехин М. Н. Ультразвуковые методики оценки деформации миокарда и их клиническое значение. Двухмерное отслеживание пятен серой шкалы ультразвукового изображения миокарда в оценке его деформации и скручивания / М. Н. Алехин // Ультразвуковая и функциональная диагностика. – 2011. – № 3. – С. 107–112.
9. Segmental and global longitudinal strain rate based in echo-cardiography of 1266 healthy individuals: the HUNT study in Norway / H. Dalen, A. Thorstensen, S. Aase [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. – 2010. – Vol. 11 (2). – P. 176–183.
10. Ткаченко С. Б., Берестень Н. Ф. Тканевое допплеровское исследование миокарда. – М. : Реал Тайм, 2016. – 176 с.
11. Рекомендации Европейского общества кардиологов (ESC) по диагностике и лечению острой и хронической сердечной недостаточности. 2012 // Новости медицины и фармации. – 2013. – № 447. – С. 26–41.
12. Optimizing ventricular fibers: uniform strain or stress, but not ATP consumption, leads to high efficiency / P. Nielsen, М. Vendelin, P. H. Bovendeerd [et al.] // Am. J. Physiol. Heart Circ. Physiol. – 2002. – № 283 (3). – Р. 1072–1081.
13. Left ventricular structure and function: basic science for cardiac imaging / P. Sengupta, J. Korinek, M. Belohlavek [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. – 2016. – № 48 (10). – Р. 1988–2001.
14. Геометрія скорочення лівого шлуночка – новий погляд на проблему через призму структурної організації міокарда / В. М. Коваленко, О. Г. Несукай, О. О. Даниленко [та ін.] // Укр. мед. часопис. – 2013. – № 2. – С. 183–187.
