Ускладнення рентгенендоваскулярних втручань у хворих з ішемічною хворобою серця зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка

  • Є. В. Аксьонов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0808-1813
  • Р. Б. Демченко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0283-4503
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4409/a.d.040-10-14
Ключові слова: коронарне стентування, ішемічна хвороба серця, фракція викиду лівого шлуночка, коронарний стент, інфаркт міокарда, інтервенційна кардіологія, рентгенхірургічні методи діагностики та лікування

Анотація

У роботі вивчались наслідки та безпосередні можливі ускладнення при проведенні інтервенційних втручань у рентгенопераційній хворим з хронічним коронарним синдромом зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) менше 40 %. У дизайн дослідження увійшло 112 пацієнтів, які були розподілені на дві групи. Група I ‒ 51 хворий з ФВ ЛШ < 40 % (середнє значення 32,8 ± 1,14 %), група ІІ ‒ 61 пацієнт з ФВ ЛШ > 40 % (середнє значення 59,4 ± 1,02 %). Середній вік досліджуваних становив від 59 до 74 років (у середньому 63,85 ± 1,73 року).

У результаті нашого спостереження виявилося, що пацієнти зі зниженою ФВ ЛШ у 2 рази частіше мали ускладнення раннього післяопераційного періоду після інтервенційного втручання (стентування) порівняно з групою пацієнтів зі збереженою ФВ ЛШ. Загальний час, затрачений на рентгеноперативне втручання, та кількість використаної контрастної речовини були більшими на 26,3 ± 1,4 % і 29,8 ± 4,2 %. Ускладнення у вигляді порушень ритму серця, таке як фібриляція шлуночків, виникало на 54 % частіше. Щодо гострої серцево-судинної недостатності інтраопераційно, то у групі контролю вона виникала у 4,8 раза рідше, ніж у порівнянної групи.

Посилання

  1. Gandzyuk VA. [Analysis of ischemic heart disease morbidity in Ukraine]. Ukrainian Journal of Cardiology. 2014;3:45-52. Ukrainian.
  2. Kovalenko VM, Kornatskyi VM. Rehionalni medyko-sotsialni problemy khvorob systemy krovoobihu. Dynamika ta analiz [Regional medical and social problems of diseases of the circulatory system. Dynamics and analysis]. Kyiv; 2013. 239 p. Ukrainian.
  3. Kvitashvili OM. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy (2014) [Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine (2014)]. Kyiv; 2013. 460 p. Ukrainian.
  4. Patel VG, Michael TT, Mogabgab O, Fuh E, Banerjee A, Brayton KM, Cipher DJ, Abdullah SM, Brilakis ES. Clinical, angiographic, and procedural predictors of periprocedural complications during chronic total occlusion percutaneous coronary intervention. J Invasive Cardiol. 2014;26(3):100-105. PMID: 24610502.
  5. Ammirati E, Guida V, Latib A, Moroni F, Arioli F, Scotti I, Rimoldi OE, Colombo A, Camici PG. Determinants of outcome in patients with chronic ischemic left ventricular dysfunction undergone percutaneous coronary interventions. BMC Cardiovasc Disord. 2015;15:137. https://doi.org/10.1186/s12872-015-0126-x.
  6. De Silva K, Webb I, Sicard P, Lockie T, Pattinson S, Redwood S, Perera D. Does left ventricular function continue to influence mortality following contemporary percutaneous coronary intervention? Coron Artery Dis. 2012;23(3):155-161. https://doi.org/10.1097/MCA.0b013e328351162d.
  7. Sardi GL, Gaglia MA Jr, Maluenda G, Torguson R, Laynez-Carnicero A, Ben-Dor I, Hauville C, Xue Z, Suddath WO, Kent KM, Satler LF, Pichard AD, Lindsay J, Waksman R. Outcome of percutaneous coronary intervention utilizing drug-eluting stents in patients with reduced left ventricular ejection fraction. Am J Cardiol. 2012 Feb 1;109(3):344-351. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2011.09.016.
  8. Lin TH, Chiu CC, Chen HM, Su HM, Voon WC, Lai WT, Sheu SH, Lin YT. An Avoidable Complication of Percutaneous Coronary Intervention—Entrapment of Stent and Disconnected Balloon. Kaohsiung J Med Sci. 2006;22(4):184-188. https://doi.org/10.1016/S1607-551X(09)70305-5.
  9. Numasawa Y, Kohsaka S, Ueda I, Miyata H, Sawano M, Kawamura A, Noma S, Suzuki M, Nakagawa S, Momiyama Y, Fukuda K. Incidence and predictors of bleeding complications after percutaneous coronary intervention. J Cardiol. 2017;69(1):272-279. https://doi.org/10.1016/j.jjcc.2016.05.003.
  10. Doll JA, Hira RS, Kearney KE, Kandzari DE, Riley RF, Marso SP, Grantham JA, Thompson CA, McCabe JM, Karmpaliotis D, Kirtane AJ, Lombardi W. Management of Percutaneous Coronary Intervention Complications: Algorithms From the 2018 and 2019 Seattle Percutaneous Coronary Intervention Complications Conference. Circ Cardiovasc Interv. 2020;13(6):e008962. https://doi.org/10.1161/CIRCINTERVENTIONS.120.008962.
Опубліковано
2021-09-21
Як цитувати
Аксьонов, Є. В., & Демченко, Р. Б. (2021). Ускладнення рентгенендоваскулярних втручань у хворих з ішемічною хворобою серця зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (44), 10-14. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4409/a.d.040-10-14
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 3 (44) 2021
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають