Динаміка вмісту матриксної протеїнази 1-го типу та її тканинного інгібітору 1 у крові хворих з інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST на тлі мультисудинного ураження вінцевих артерій при використанні різної лікувально-діагностичної тактики

  • Д. Ю. Узун КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання», м. Краматорськ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9167-6430
  • К. С. Узун КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання», м. Краматорськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6179-4324
  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X
Ключові слова: матриксна протеїназа 1-го типу, тканинний інгібітор 1, оптична когерентна томографія, вимірювання фракційного резерву кровотоку, стентування інфаркт-залежної артерії, стентування інфаркт-незалежної судини, гемодинамічно значущі стенози

Анотація

У хворих з інфарктом міокарда (ІМ) зі стійкою елевацією сегмента ST золотим стандартом є проведення термінової ангіографії та стентування інфаркт-залежної артерії. Однак чинні рекомендації не містять конкретну лікувально-діагностичну тактику при мультисудинній коронарній патології.

Мета роботи – визначити динаміку вмісту матриксної протеїнази 1-го типу (MMP-1) та її тканинного інгібітору 1 (TIMP-1) протягом року у пацієнтів з ІМ зі стійкою елевацією сегмента ST на тлі мультисудинного ураження вінцевих артерій при використанні різних тактичних інтервенційних підходів.

До дослідження включено 102 хворих з мультисудинним ураженням вінцевих судин, які були розподілені на 4 групи спостереження: 1-а – 25 (24,5 %) хворих з наявністю оклюзії інфаркт-залежної судини, яким виконано термінове стентування, на 2-у–3-ю добу доведена наявність гемодинамічно значущих стенозів інфаркт-незалежних артерій і виконано відтерміноване стентування цих судин; 2-а – 26 (25,5 %) хворих, яким виконано стентування інфаркт-залежної артерії, а на 2-у–3-ю добу проведено стентування інфарктнезалежної судини; 3-я група – 25 (24,5 %) хворих, яким проведено одномоментне стентування інфарктзалежних та інфаркт-незалежних артерій без виконання додаткових ангіографічних досліджень; 4-та група – 26 (25,5 %) пацієнтів, яким проведено лише стандартне стентування інфаркт-залежної судини і які були виписані з відділення.

Маркери активності ремоделювання міокарда лівого шлуночка досліджували шляхом визначення рівня в крові матриксної протеїнази 1-го типу та її тканинного інгібітору 1.

Найбільш активною стосовно лабораторних маркерів міокардіального ремоделювання виявилася тактика із використанням ангіографічного дослідження, визначення фракційного резерву і когерентної томографії з наступним повним комплексом відтермінованої реваскуляризації. Застосування відтермінованих напрямів лікування інфаркт-незалежних артерій із використанням додаткових діагностичних методик дозволяє впливати на стан активності металопротеїнази 1 та її тканинного інгібітору, які являють собою маркери активності післяінфарктного ремоделювання.

Посилання

  1. Valueva SV. [The Ukrainian registry STIMUL: the management of acute coronary syndromes with ST-segment elevation and adherence to guidelines after myocardial infarction (the results of one-year observation)]. Semeynaya meditsina. 2013;1:27-30. Ukrainian.
  2. Terenda NO. [Prognostic estimation of incidence and prevalence of diseases of circulatory system]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2015;3:35-40. Ukrainian. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2015.3.5763.
  3. Parkhomenko AN, Lutay YaM, Irkin OI, Kozhukhov SN, Skarzhevsky AA, Dosenko VY, Moybenko AA. [Clinical and prognostic value of endothelial NO-synthetase gene polymorphism in patients with acute coronary syndromes]. Medicina neotložnyh sostoânij. 2014;3(58):45-54. Russian.
  4. Tseluyko VI, Yakovleva LM, Matuzok OE. [Relationship between asymmetric dimethylarginine and clinical, laboratory, ultrasonic parameters in patients with myocardial infarction after intravenous fibrinolysis]. Ukrainian Journal of Cardiology. 2017;5:40-47. Ukrainian.
  5. Kushner FG, Hand M, Smith SC Jr, King SB 3rd, Anderson JL, Antman EM, et al. 2009 Focused Updates: ACC/ AHA Guidelines for the Management of Patients With ST-Elevation Myocardial Infarction (Updating the 2004 Guideline and 2007 Focused Update) and ACC/AHA/ SCAI Guidelines on Percutaneous Coronary Intervention (Updating the 2005 Guideline and 2007 Focused Update): A Report of the American College of Cardiology Foundation/ American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. J Am Coll Cardiol. 2009 Dec 1;54(23):2205-41. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2009.10.015.
  6. Sousa-Uva M, Neumann FJ, Ahlsson A, Alfonso F, Banning AP, Benedetto U, et al. 2018 ESC/EACTS guidelines on myocardial revascularization. Eur J Cardiothorac Surg. 2019 Jan 1;55(1):4-90. https://doi.org/10.1093/ejcts/ezy289.
  7. Tarantini G, Razzolini R, Napodano M, Bilato C, Ramondo A, Iliceto S. Acceptable reperfusion delay to prefer primary angioplasty over fibrin-specific thrombolytic therapy is affected (mainly) by the patient’s mortality risk: 1 h does not fit all. Eur Heart J. 2010 Mar;31(6):676-683. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp506.
  8. Mouw J, Ou G, Weaver V. Extracellular matrix assembly: a multiscale deconstruction. Nat Rev Mol Cell Biol. 2014;15:771-785. https://doi.org/10.1038/nrm3902.
  9. Koteliukh MYu, Kravchun PG. [The role of components of the extracellular matrix in the development of acute myocardial infarction and diabetes mellitus type 2 (literature review)]. Problemi Endokrinnoi Patologii. 2015;4:111-118. Ukrainian.
  10. Smits PC, Assaf A, Richardt G, Omerovic E, Abdel-Wahab M, Neumann FJ. Design and rationale of the COMPARE- ACUTE trial: fractional flow reserve-guided primary multivessel percutaneous coronary intervention to improve guideline indexed actual standard of care for treatment of ST-elevation myocardial infarction in patients with multivessel coronary disease. Am Heart J. 2017 Apr;186:21-28. https://doi.org/10.1016/j.ahj.2016.12.016.
  11. Steg PG, James SK, Atar D, Badano LP, Blömstrom-Lundqvist C, Borger MA, et al. ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force on the management of ST-segment elevation acute myocardial infarction of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2012 Oct;33(20):2569-2619. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehs215.
  12. Prati F, Regar E, Mintz GS, Arbustini E, Di Mario C, Jang IK, et al. Expert review document on methodology, terminology, and clinical applications of optical coherence tomography: physical principles, methodology of image acquisition, and clinical application for assessment of coronary arteries and atherosclerosis. Eur Heart J. 2010 Feb;31(4):401-415. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehp433.
Опубліковано
2021-06-29
Як цитувати
Узун, Д. Ю., Узун, К. С., & Лазоришинець, В. В. (2021). Динаміка вмісту матриксної протеїнази 1-го типу та її тканинного інгібітору 1 у крові хворих з інфарктом міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST на тлі мультисудинного ураження вінцевих артерій при використанні різної лікувально-діагностичної тактики. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (43), 29-34. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4306/u021029-034/612.015.1

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 > >>