Стратегія медичного супроводу вагітної з вродженою вадою серця
Анотація
У всьому світі дорослі з вродженими вадами серця (GUCH) – виклик сьогодення. Стратегія медичного супроводу жінок з GUCH-когорти під час вагітності, пологів та післяпологового періоду є предметом активного обговорення в експертному середовищі. У таких пацієнток значно підвищені ризики материнських і перинатальних втрат. Національна мультидисциплінарна команда з акушерської кардіології та кардіохірургії (АКК), що функціонує на базі академічних закладів з 2013 року, протягом 7 років провела медичний супровід 896 GUCH-вагітних. Загалом GUCH-пацієнтки становили 36 % у когорті всіх обстежених вагітних. У 474 (53 %) з них ця вагітність була першою. Середній вік пацієнток на момент першої консультації був 27,3 ± 5,7 року. Пацієнтки з некоригованими вродженими вадами серця становили 66,2 % (n = 593), після корекції – 33,8 % (n = 303) вагітних, у тому числі 5 пацієнток після гемодинамічної корекції складної ВВС. Після стратифікації кардіоваскулярного ризику 83 з них було віднесено до високих класів ризику та потребували стаціонарного лікування на базі кардіохірургічного закладу. У цій найскладнішій групі пацієнток спостерігалися 2 материнські втрати (2,4 %) та 3 негативні перинатальні наслідки (3,8 %). У статті представлено розроблені мультидисциплінарною командою з АКК алгоритми супроводу та принципи маршрутизації GUCH-вагітних високих класів кардіоваскулярного ризику (КВР), що дозволили значно знизити ризики вагітності та пологів у цій групі пацієнток. Віддалені результати простежено у 69 пацієнток (85,2 %). Термін спостереження становив від 1 до 91 місяця, у середньому – 34,4 ± 23,6 міс. Віддалених материнських втрат або повторних кардіохірургічних втручань не було. Спостерігалася одна загибель дитини через 8 місяців після народження з нез’ясованих причин. Стратегія мультидисциплінарного медичного супроводу GUCH-вагітної високого класу КВР має визначатися персоніфіковано залежно від клінічних даних та відповідно до рекомендацій ESC-2018.
Посилання
- Hoffman JI, Kaplan S. The incidence of congenital heart disease. J Am Coll Cardiol. 2002;39(12):1890-900. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(02)01886-7
- Gilboa SM, Devine OJ, Kucik JE, Oster ME, Riehle-Colarusso T, Nembhard WN, et al. Congenital Heart Defects in the United States: Estimating the Magnitude of the Affected Population in 2010. Circulation. 2016 Jul 12;134(2):101-9. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.019307
- Regitz-Zagrosek V, Roos-Hesselink JW, Bauersachs J, Blomström-Lundqvist C, Cífková R, De Bonis M, et al. 2018 ESC Guidelines for the management of cardiovascu-lar diseases during pregnancy. European Heart Journal. 2018 Sep 7;39(34):3165-3241. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy340
- Regitz-Zagrosek V, Blomstrom Lundqvist C, Borghi C, Cifkova R, Ferreira R, Foidart JM, et al. ESC Guidelines on the management of cardiovascular diseases during preg-nancy, European Heart Journal. 2011 Dec;32(24):3147-97. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehr218
- Drenthen W, Boersma E, Balci A, Moons P, Roos-Hesselink JW, Mulder BJ, et al. for the ZAHARA Investigators. Predictors of pregnancy complications in women with congenital heart disease. Eur Heart J. 2010;31(17):2124-32. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehq200
- Siu SC, Sermer M, Colman JM, Alvarez AN, Mercier LA, Morton BC, et al. Prospective multicenter study of preg-nancy outcomes in women with heart disease. Circula-tion. 2001;104(5):515-21. https://doi.org/10.1161/hc3001.093437
- Siromakha SO, Davydova YV, Limanska AY, Lazoryshynets VV. [Maternal and Perinatal Risk Stratification in Cardiovascular Pathology. A Modern View on the Problem]. Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2020;3(40):98-106. Ukrainian. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4009/049098-106/618.3
- Silversides CK, Grewal J, Mason J, Sermer M, Kiess M, Rychel V, et al. Pregnancy Outcomes in Women With Heart Disease: The CARPREG II Study. J Am Coll Cardiol. 2018 May 29;71(21): 2419-2430. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2018.02.076