Перспективи переливання донорської крові в кардіохірургічній клініці

  • Б. Н. Гуменюк ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7954-4769
  • В. Л. Дяченко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • М. В. Дяченко Центр крові Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», м Київ, Україна
  • С. А. Калашников ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5027-8874
Ключові слова: кардіохірургія, донорська кров, гепатит В, гепатит С, сифіліс, ВІЛ-інфекція

Анотація

У статті представлено аналіз власного досвіду з виявлення серологічних маркерів гепатиту В, С, сифілісу, ВІЛ-інфекції серед пацієнтів із захворюваннями серця та донорами крові, визначені проблеми розвитку безоплатного донорства та їх альтернативне рішення.

Мета дослідження. Проаналізувати динаміку серотипів інфекцій у пацієнтів і донорів за останні роки та визначити перспективи безоплатного донорства в кардіохірургічній клініці.

Матеріали та методи. Проводили аналіз діагностичного визначення наявності серологічних маркерів гепатиту В, С, сифілісу та ВІЛ-інфекції у відділенні переливання крові серед 19 965 хворих із серцево-судинними захворюваннями та серед 9502 донорів з 01.01.2017 по 30.12.2019 рік. Розглянуто проблеми профілактики інфікування компонентів донорської крові у родичів пацієнтів та у первинних донорів за програмою безоплатного донорства, подано економічну оцінку безкровних технологій як альтернативи донорства.

Результати та обговорення. Завдяки розробці програми добровільного донорства у 2017–2019 рр. відбулося збільшення загальної кількості заготовленої крові в 4 рази. У пацієнтів із захворюваннями серця, що потребують хірургічного лікування, середній рівень зараження в цей період становив 5,76 %. Серед донорів крові в ті роки помітно зросли серологічні маркери сифілісу (у 5,3 раза) та ВІЛ-інфекції (у 2,3 раза). У процесі обстеження та заготівлі донорської крові її нестача у родичів пацієнтів досягала 27 %, а відсутність вільних донорів – 17 %. Економічний підрахунок вартості взяття компонентів донорської крові наближається до вартості препаратів, які використовуються під час корекції анемії за безкровною технологією, що може бути одним з альтернативних шляхів розвитку в кардіохірургії.

Висновок. Збільшення кількості донорської крові за рахунок первинних донорів за програмою безкоштовного донорства вимагає ретельного лабораторного моніторингу для виявлення антитіл до збудника сифілісу, гепатиту В, С і ВІЛ-інфекції та обов’язкового післякарантинного моніторингу донорської плазми. Розвиток програми безоплатного донорства як в економічному, так і в соціальному плані, відкриває також більш широкі можливості для застосування кровозберігаючих технологій у кардіохірургії.

Посилання

  1. Kitchen AD, Barbara JA. Current Information on the Infectious Risks of Allogeneic Blood Transfusion. Transfusion Alter Transfusion Med. 2008;10(3):102-11. https://doi.org/10.1111/j.1778-428X.2008.00112.x
  2. Seighali F, Hosseini Divkolaye NS, Koohi E, Pourfathollah AA, Rahmani AM. The status of blood safety in ECO member states. Blood Transfus. 2015 Oct;13(4):583-7. https://doi.org/10.2450/2015.0035-15
  3. Gural AL, Krishtof AL, Shaginian VR. [Optimization of virus protection in blood service]. Laboratory Diagnostics. 2004;3:3-11. Ukrainian.
  4. Khubutiya MS, Solonin SA, Bazhenov AI, Kobzeva EN, Smirnova YuV, Godkov MA. [Risks of transmission blood-borne viral infections via blood transfusion, organ and tissue transplantation]. Transplantologiya. The Russian Journal of Transplantation. 2015;(4):23-33.Russian.
  5. Lindholm A. Epidemiology of viral infections in the Swedish blood-donor population. Blood Coagul. Fibrinolysis. 1994 Dec; 5 Suppl 3: S 13-7; discussion S 19. https://doi.org/10.1097/00001721-199412003-00004
  6. Frazier SK, Higgins J, Bugajski A, Jones AR, Brown MR. Adverse Reactions to Transfusion of Blood Products and Best Practices for Prevention. Crit Care Nurs Clin North Am. 2017 Sep;29(3):271-290. https://doi.org/10.1016/j.cnc.2017.04.002
  7. Timler D, Klepaczka J, Kasielska-Trojan A, Bogusiak K. Analysis of complications after blood components’ transfusions. Pol Przegl Chir. 2015 Apr;87(4):166-73. https://doi.org/10.1515/pjs-2015-0039. PMID: 26146115
  8. Kato H, Nakayama T, Uruma M, Okuyama Y, Handa M, Tomiyama Y, et al. Repeated exposure rather than the total volume of transfused components may influence the incidence of allergic transfusion reactions. Transfusion. 2015 Nov;55(11):2576-81. https://doi.org/10.1111/trf.13201
Опубліковано
2020-12-16
Як цитувати
Гуменюк, Б. Н., Дяченко, В. Л., Дяченко, М. В., & Калашников, С. А. (2020). Перспективи переливання донорської крові в кардіохірургічній клініці. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (41), 69-73. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4112/053069-073/12-089
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ