Реконструкція гіпоплазії дуги аорти у немовлят з використанням аутоперикарда

Анотація

Гіпоплазія дуги аорти – це вроджена аномалія розвитку дуги аорти, що характеризується гемодинамічно значущим звуженням одного чи кількох сегментів дуги аорти. Ця вада трапляється як в ізольованому варіанті, так і при інших вроджених вадах серця. Під час реконструкції дуги аорти найчастіше використовують власні тканини дуги аорти, проте іноді, для успішної корекції та запобігання післяопераційним ускладненням, застосовують інші матеріали (аутоперикард, ксеноперикард, тканини легеневої артерії, синтетичні латки). Найбільш простим, доступним і дешевим у використанні є аутоперикард.

Мета роботи – проаналізувати безпосередні та віддалені результи пластики гіпоплазії дуги аорти аутоперикардіальною латкою у немовлят.

Матеріали та методи. За період з 2011 по 2019 рік в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» та ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» 16 пацієнтам виконали корекцію гіпоплазії дуги аорти аутоперикардіальною латкою. У групу дослідження увійшли пацієнти з двошлуночковою корекцією. Пацієнтів чоловічої статі було 6 (37,5 %), жіночої – 10 (62,5 %). Середній вік пацієнтів становив 1,3 ± 0,9 міс. (від 0,06 до 4,5 міс.), середня маса тіла – 3,8 ± 1,6 кг (від 2,2 до 8,7 кг). Середня площа поверхні тіла – 0,24 ± 0,05 м?. Гіпоплазованим сегмент дуги аорти вважали, якщо відхилення Z-score становило менше ніж –2,0. Усім пацієнтам під час реконструкції дуги аорти було проведено селективну антеградну церебральну перфузію.

Результати. Госпітальна летальність сягала 6,2 % (n = 1). Причина летальності не пов’язана з методикою реконструкції. Тривалість штучного кровообігу в середньому становила 142,5 ± 38,5 хв, час перетискання аорти – 76,9 ± 33,7 хв, час селективної церебральної перфузії – 50,4 ± 25,4 хв. Шість пацієнтів (37,5 %) у ранньому післяопераційному періоді були з розведеною грудиною. При виконанні ехокардіографії перед виписуванням градієнт тиску на місці пластики дуги аорти в середньому становив 15 ± 5,5 мм рт. ст., фракція викиду лівого шлуночка – 65,9 ± 5,9 %.

Середній термін спостереження у віддаленому періоді сягав від одного місяця до 6,1 року (середнє значення 2,8 ± 2,3 року). Летальних випадків у віддаленому періоді не було. У 4 (25 %) пацієнтів у післяопераційному періоді розвинувся рестеноз на дузі аорти. В одного пацієнта розвинулась аневризма дуги аорти через 1 міс. після первинної операції. Випадків компресії трахеї, головних бронхів, неврологічних ускладнень у віддаленому періоді не відзначено.

Висновок. Використання аутоперикарда при корекції гіпоплазії дуги аорти у немовлят є безпечним і ефективним, з добрими безпосередніми результатами. Проведене дослідження засвідчує, що аутоперикард може бути прийнятною альтернативою при корекції дуги аорти, проте великий відсоток повторних втручань у віддаленому періоді спонукає до ретельнішого видалення дуктальних тканин та визначення розмірів аутоперикардіальної латки.