Корекція післяопераційної анемії у пацієнтів з протезуванням мітрального клапана за кровозберігаючою технологією

Анотація

Мета. Дослідити у пацієнтів з мітральними вадами серця анемію хронічних захворювань, провести у них доопераційну корекцію та визначити рівень післяопераційної анемії після протезування мітрального клапана за кровозберігаючою технологією в умовах штучного кровообігу.

Матеріали та методи. Проведено дослідження 104 пацієнтів, прооперованих з приводу набутих мітральних вад серця в умовах штучного кровообігу. Відповідно до первинного рівня Hb, Ht, заліза, а також застосування кровозберігаючих технологій під час протезування мітрального клапана (ПМК) усі пацієнти були розділені на три групи. У групі А проведено дослідження у 47 пацієнтів з нормальною концентрацією Hb, Ht та заліза, які були прооперовані без застосування кровозберігаючих технологій, з уведенням препаратів донорської крові. У групі В проведено дослідження у 35 пацієнтів, у яких не відзначено анемії хронічних захворювань та які були прооперовані без уведення препаратів донорської крові із застосуванням кровозберігаючих технологій. У групі С проведено дослідження у 22 пацієнтів з доопераційною анемією хронічних захворювань з низькими значеннями Hb, Ht та заліза. За тиждень до операції в групі С провели доопераційну корекцію рівня заліза та стимуляцію еритропоезу еритропоетином. Пацієнти групи С були прооперовані за кровозберігаючою технологією. Наведено порівняльну характеристику доопераційної корекції анемії та застосування під час операції донорської крові й кровозберігаючих технологій у групах А, В, С. Досліджено вплив корекції доопераційної анемії хронічних захворювань та стимуляції еритропоезу на рівень післяопераційної анемії у пацієнтів, прооперованих з приводу мітральних вад серця за кровозберігаючою технологією в групі С з корекцією та без корекції в групі В.

Результати. У групі А з метою достатньої стабілізації рівня Hb та Ht під час операції було застосовано компоненти донорської крові (590,0 ± 83,0 мл еритроцитарної маси та 563,0 ± 68,0 мл свіжозамороженої плазми). Проведення операцій ПМК за кровозберігаючою технологією в групі В призвело до зниження рівня Hb на 17,4 %, Ht на 15,8 %, тромбоцитів на 20,5 % та можливе без переливання компонентів донорської крові. Доопераційна корекція рівня заліза в сироватці крові та введення еритропоетину пацієнтам з анемією хронічних захворювань у групі С підвищили рівень сироваткового заліза до операції у 8,6 раза, рівень феритину в 5,5 раза, а Hb – на 8,1 %. Завдяки застосуванню під час ПМК кровозберігаючих технологій у пацієнтів групи С в операційному періоді стабілізувався рівень сироваткового заліза, гемоглобіну та тромбоцитів, що сприяло проведенню операцій в умовах штучного кровообігу без компонентів донорської крові.

Висновки.
1. У пацієнтів групи А для стабілізації рівня Hb та Ht під час операції ПМК без використання кровозберігаючої технології застосовувались компоненти донорської крові (590,0 ± 83,0 мл еритроцитарної маси та 563,0 ± 68,0 мл свіжозамороженої плазми).
2. Корекція анемії хронічних захворювань у пацієнтів із мітральними вадами серця групи С призводить до підвищення рівня сироваткового заліза в доопераційному періоді у 8,6 раза (*p ˂ 0,05), коефіцієнта насиченості трансферину залізом на 36,8 % (*p ˂ 0,05), а активності феритину – у 5,5 раза (*p ˂ 0,05).
3. Застосування кровозберігаючої технології у пацієнтів із ПМК групи В знизило рівень Hb на 17,4 % (*p ˂ 0,05), тромбоцитів на 20,5 % (*p ˂ 0,05).
4. Доопераційна корекція рівня сироваткового заліза гідроксидом заліза (III) та стимуляція гемопоезу еритропоетином у пацієнтів групи С з ПМК за кровозберігаючою технологією зменшило анемію на 10,7 %, тромбоцитопенію на 5 %.