Вивчення впливу порушення метаболізму гомоцистеїну та вітаміну D на розвиток деструктивних процесів судинної стінки

  • О. С. Никоненко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна; Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна http://orcid.org/0000-0002-3903-1336
  • А. О. Никоненко Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна http://orcid.org/0000-0002-5720-2602
  • К. О. Чмуль Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя, Україна; Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна http://orcid.org/0000-0003-3387-6394
  • В. В. Oсауленко ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», м. Запоріжжя, Україна; Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Україна http://orcid.org/0000-0003-0634-6646
Ключові слова: ішемічна хвороба серця, гомоцистеїн, вітамін D, велика підшкірна вена, аорта, інтима, внутрішня еластична мембрана, аорто-коронарне шунтування, ендотеліальна дисфункція

Анотація

На сьогодні встановлено, що в прогресуванні захворювань серцево-судинної системи істотне значення мають підвищення рівня гомоцистеїну та гіповітаміноз D. Однак нині в медичних публікаціях недостатньо висвітлені питання вивчення впливу гіпергомоцистеїнемії та дефіциту вітаміну D на морфологію судинної стінки, що вимагає детальнішого вивчення цієї проблеми. Згідно з новітніми рекомендаціями, сучасному клініцисту варто розглядати чинники ризику не як діагностичну ознаку, а як прогностичний, сприяючий чинник, який тою чи іншою мірою може призвести до деструктивних змін судинної стінки.

Мета роботи – оцінити морфологічну картину уражень судинної стінки залежно від ступеня гіпергомоцистеїнемії та гіповітамінозу D у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, після аорто-коронарного шунтування.

Матеріали та методи. У дослідженні аналізували дані 54 пацієнтів, яким крім визначення рівня гомоцистеїну та вітаміну D проводили морфологічні дослідження фрагментів великої підшкірної вени та аорти. Зразки були отримані в ході виконання операції аорто-коронарного шунтування. Залежно від ступеня гіпергомоцистеїнемії та рівня вітаміну D пацієнти були розподілені на 3 групи: 1-а група – пацієнти з нормальним рівнем гомоцистеїну (до 10 мкмоль/л) та вітаміну D (понад 30 нг/мл); 2-а група – пацієнти з гіпергомоцистеїнемією (від 10,38 до 40,08 мкмоль/л) та достатнім рівнем вітаміну D (понад 30 нг/мл); 3-я група – пацієнти з гіпергомоцистеїнемією (понад 10,38 мкмоль/л) та дефіцитом вітаміну D (менше ніж 30 нг/мл).

Результати та обговорення. Пацієнти з нормальними показниками рівня гомоцистеїну та вітаміну D при морфологічному дослідженні вени та аорти мали нормальну будову судинної стінки (78,5 % та 71,4 % відповідно). Більш виражені зміни венозної стінки відзначали в пацієнтів 2-ї і 3-ї груп дослідження з гіпергомоцистеїнемією незалежно від рівня вітаміну D. Ці дані вказують на ймовірний зв’язок рівня гомоцистеїну зі змінами судинної стінки. Також відзначаємо, що у пацієнтів 3-ї групи дослідження була більш виражена запальна інфільтрація стінки судин.

Висновки. 1. Гіпергомоцистеїнемія та гіповітаміноз D є незалежними предикторами розвитку захворювань серцевосудинної системи та шкідливо впливають на стінку судин, створюючи умови для прогресування атеросклерозу. 2. Чим вищий рівень гомоцистеїну, тим більш виражена гіпертрофія всіх шарів судинної стінки незалежно від рівня вітаміну D. 3. Пацієнти з вираженою гіпергомоцистеїнемією та дефіцитом вітаміну D мали більш виражену запальну реакцію стінки аорти.

Посилання

  1. Nykonenko OS, Chmul KO, Nykonenko AO, Osaulenko VV, Efimenko NF. Prognostic value of homocysteine and vitamin D for patients with ischemic heart disease and multifocal atherosclerosis.Zaporozhyemedicaljournal.2018;20(1):31-5. https://doi.org/10.14739/23101210.2018.1.121880
  2. Wang N, Chen C, Zhao L, Chen Y, Han B, Xia F, et al. Vitamin D and nonalcoholic fatty liver disease: bi-directional Mendelian randomization analysis. E Bio Medicine. 2018;28:187-93. https://doi.org/10.1016/jebiom.2017.12.027
  3. Moretti R, Caruso P, Dal Ben M, Conti C, Gazzin S, Tiribelli C. Vitamin D, homocysteine, and folate in subcortical vascular dementia and Alzheimer dementia. Front Aging Neurosci. 2017;9:169. https://doi.org/10.3389fnagi.2017.00169
  4. Ніконенко ОС, Чмуль КО, Ніконенко АО, Молодан ОВ, Осауленко ВВ. Сократительная функция миокарда левого желудочка при нарушении метаболизма гомоцистеина у больных ишемической болезнью сердца. Вісник серцево-судинної хірургії. 2018;3:17-23.
  5. Nikonenko AS, Chmul KO, Nikonenko AA, Osaulenko VV. [The contractive function of the myocardium of the LV in the disturbance of homocysteine metabolism in IHD patients]. Cardiovascular Surgery Herald. 2018;3:17-23. Russian.
  6. Аронов ДМ, Лупанов ВП. Некоторые аспекты патогенеза атеросклероза. Атеросклероз и дислипидемии. 2011;1(2):48-56.
  7. Aronov DM, Lupanov VP. [Atherosclerosis and coronary heart disease: some aspects of pathogenesis]. Ateroskleroz i Dislipidemii. 2011;1(2):48-56. Russian.
  8. Goff DC Jr, Lloyd-Jones DM, Bennett G, Coady S, D’Agostino RB, Gibbons R, et al. 2013 ACC/AHA guideline on the assessment of cardiovascular risk: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines. Circulation. 2014 Jun 24;129(25 Suppl 2):S49-73. https://doi.org/10.1161/01cir.0000437741.48606.98
  9. Щербак СГ, Сарана АМ, Макаренко СВ, Камилова ТА, Максимов АГ. Некоторые генетические особенности метаболизма гомоцистеина, фолатов и монооксида азота как факторы риска ишемической болезни сердца. Вестник Северо-Западного государственного медицинского университета им. И.И. Мечникова. 2016;8(1):123-30.
  10. Sherbak SG, Sarana AM, Makarenko SV, Kamiliva TA, Maximov AG. [Some genetical peculiarities of metabolism of homocysteine, folate, and nitric oxide as risk factors of ischemic heart disease]. Herald of the Northwestern State Medical University named after I.I. Mechnikov. 2016;8(1):123-30. Russian.
  11. Наумов АВ, Данильчик ИВ, Сарана ЮВ. Три пути реметилирования гомоцистеина. Журнал Гродненского государственного медицинского университета. 2016;2(54):27-32.
  12. Naumov AV, Danilchyk IV, Sarana YuV. [Three Ways of Homocysteine Remethylation]. Journal of the Grodno State Medical University. 2016;2(54):27-32. Russian.
  13. Наумов АВ. Гомоцистеин. Медико-биологические проблемы: монография. Минск: Профессиональные издания; 2013.
  14. Naumov AV. Gomocistein. Mediko-biologicheskie problemy. Minsk: Professionalnye izdanija; 2013. Russian. problemy. Minsk: Professionalnye izdanij
  15. Скворцов ЮИ, Королькова АС. Гомоцистеин как фактор риска развития ИБС (обзор). Саратовский научно-медицинский журнал. 2011;7(3):619-24.
  16. Skvortsov YuI, Korolkova AS. [Homocysteine as a risk factor of ischemic heart disease development (review)]. Saratov Journal of Medical Scientific Research. 2011;7(3):619-24. Russian.
  17. Фефелова ЕВ, Цыбиков НН, Терешков ПП, Сепп АВ, Изместьев СВ. Механизм гиперкоагуляции при экспериментальной гипергомоцистеинемии. Тромбоз, гемостаз и реология. 2015;4(64):27-30.
  18. Fefelova EV, Tsybikov NN, Tereshkov PP, Sepp AV, Izmestyev SV. [Mechanism of Hypercoagulation at Experimental Hyperhomocysteinemia]. Tromboz, gemostaz i Reologia. 2015;4(64):27-30. Russian
Опубліковано
2020-09-18
Як цитувати
Никоненко, О. С., Никоненко, А. О., Чмуль, К. О., & OсауленкоВ. В. (2020). Вивчення впливу порушення метаболізму гомоцистеїну та вітаміну D на розвиток деструктивних процесів судинної стінки. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (40), 22-27. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.4009/050022-027/11.9

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають