Вплив комплексної доопераційної підготовки хворих з аортальними вадами серця на рівень післяопераційної анемії

  • Б. М. Гуменюк ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7954-4769
  • В. В. Попов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-2851-5589
  • А. К. Логутов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
  • Є. В. Аксьонов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна
Ключові слова: препарати заліза (III) оксид, аортальна вада серця, кровозберігаюча технологія, штучний кровообіг

Анотація

У пацієнтів, прооперованих з приводу аортальних вад серця в умовах штучного кровообігу, доопераційна корекція рівня заліза в сироватці крові та застосування під час операції кровозберігаючих технологій зменшує рівень післяопераційної анемії.

Мета роботи. Дослідити комбінований вплив доопераційної корекції заліза в сироватці крові та кровозберігаючої технології на ранню післяопераційну анемію при хірургічному лікуванні аортальних вад серця в умовах штучного кровообігу.

Матеріали та методи. Дослідження спрямоване на визначення комбінованого впливу доопераційної корекції гідроксиду заліза (III) та кровозберігаючої технології на рівень післяопераційної анемії. До нього включено 133 хворих з набутими аортальними вадами серця, прооперованих в умовах штучного кровообігу. Досліджували рівень заліза, його транспортних ферментів, формених елементів крові, рівень Hb та Ht. Усі пацієнти були розділені на 3 групи. До групи А (група порівняння) увійшло 52 пацієнти з рівнем заліза у межах норми, яким під час оперативного втручання використовували компоненти донорської крові. У групу В (основна група) включено 43 пацієнти з нормальним рівнем заліза, які прооперовані з використанням кровозберігаючих технологій. У групу С (група корекції) – 38 пацієнтів з низьким рівнем заліза та з анемією, яка трактувалась як анемія хронічного захворювання. У цій групі проводили доопераційну корекцію сироваткового заліза та застосовували під час операції кровозберігаючі технології.

Результати та їх обговорення. У групі А з метою корекції періопераційної анемії було перелито 539,8 ± 91,1 мл еритроцитарної маси та 582,4 ± 77,2 мл свіжозамороженої плазми. У групі В застосування під час операції методики кровозбереження дозволило отримати хороший клінічний ефект без переливання препаратів крові у періопераційному періоді. Встановлено, що в групі С доопераційна корекція заліза в сироватці крові дала змогу підвищити до максимуму рівень заліза в сироватці крові в 5,6 раза (*p ¤ 0,05), рівень насиченості трансферину залізом – у 2 рази, активність феритину – у 7,3 раза (*p ¤ 0,05), а також збільшити на 9,5 % рівень Hb в доопераційному періоді та зменшити рівень післяопераційної анемії на 8,7 %.

Висновки. Застосування корекції первинно низького рівня заліза в сироватці крові в пацієнтів з анемією хронічних захворювань підвищує рівень сироваткового заліза в доопераційному періоді у 5,6 раза (*p ¤ 0,05), гемоглобіну – на 9,5 % та зменшує рівень післяопераційної анемії в пацієнтів, прооперованих з приводу аортальних вад серця із застосуванням кровозберігаючих технологій в умовах штучного кровообігу без використання донорської крові та Селл Сейвера.

Посилання

  1. Lewis CE, Hiratzka LF, Woods SE, Hendy MP, Engel AM. Autologous blood transfusion in elective cardiac valve operations. J Card Surg. 2005 Nov-Dec; 20(6):513–8. https://doi.org/10.1111/j.1540-8191.2005.00137.x
  2. [Hematology and blood transfusion: interdepartamental collection]. 38th ed. Kyiv; 2015. Ukrainian.
  3. Khubutiya MSh, Solonin SA, Bazhenov AI, Kobzeva EN, Smirnova YuV, Godkov MA. [Risks of transmitting blood-borne viral infections via blood transfusion, organ and tissue transplantation]. Transplantologia. 2015;4: 23–33. Russian.
  4. Gumenyuk BM. [Detection of Markers of Infections that are Transmitted Throughdonors Blood to Cardiac Surgery Patients Hospital]. The yearbook of scientific works of Ukrainian Society of Cardiovascular Surgery. 2011;19:122–5. Ukrainian.
  5. Naito Y, Tsujino T, Matsumoto M, Sakoda T, Ohyanagi M, Masuyama T. Adaptive response of the heart to long-term anemia induced by iron deficiency. Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2009 Mar; 296(3):H585–93. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00463.2008
  6. Anker SD, Comin Colet J, Filippatos G, Willenheimer R, Dickstein K, Drexler H, et al. Ferric carboxymaltose in patients with heart failure and iron deficiency. N Engl J Med. 2009 Dec 17;361(25):2436–48. https://doi.org/10.1056/NEJMoa0908355.
  7. Curley GF, Shehata N, Mazer CD, Hare GM, Friedrich JO. Transfusion triggers for guiding RBC transfusion for cardiovascular surgery: a systematic review and meta-analysis. Crit Care Med. 2014;42(12):2611–24. https://doi.org/10.1097/CCM.0000000000000548
  8. Kozek-Langenecker SA, Ahmed AB, Afshari A, Albaladejo P, Aldecoa C, Barauskas G, et al. Management of severe perioperative bleeding: guidelines from the European Society of Anaesthesiology: first update 2016. Eur J Anaesthesiol. 2017;34(6):332–95. https://doi.org/10.1097/EJA.0000000000000630
  9. Lazorishinetz V, Popov V, Gumenyuk B, Dyachenko V. [Bloodsaving technology in surgery of mitral heart defects]. Cardiology in Belarus. 2016;8(3):21–5. Russian.
  10. Dolynna OV. [Pathogenesis and ways of correcting anemia syndrome in patients with chronic heart failure]. Simeina medytsyna. 2016;(1):58–62. Ukrainian.
  11. Uskach TM, Kochetov AG, Tereschenko SN. [The Statistical Analysis of Prevalence of Anemia in Patients With Chronic Heart Failure]. Kardiologiia. 2011;1:11–7. Russian.]. Kardiolog
  12. O`Meara E, Clayton T, McEntegart M, McMurray JJ, Lang CC, Roger SD, et al. Clinical Correlates and Consequences of Anemia in a Broad Spectrum of Patients with Heart Failure: Results of the Candesartan in Heart Failure: Assessment of Reduction in Mortality and Morbidity (CHARM) Program. Circulation.2006;113(7):986–94. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.582577
Опубліковано
2020-05-26
Як цитувати
Гуменюк, Б. М., Попов, В. В., Логутов, А. К., & Аксьонов, Є. В. (2020). Вплив комплексної доопераційної підготовки хворих з аортальними вадами серця на рівень післяопераційної анемії. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (39), 37-42. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.3905/026037-042

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>