Неврологічні ускладнення після вінцевого шунтування пацієнтів високого ризику: сучасний стан проблеми

  • О. К. Гогаєва ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7338-475X
  • А. В. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1099-1613
  • В. В. Лазоришинець ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1748-561X
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.3905/022015-017
Ключові слова: порушення мозкового кровообігу, вінцеве шунтування, працююче серце, пацієнт високого ризику, неврологічна дисфункція

Анотація

Неврологічні порушення – одні з найбільш серйозних та інвалідизуючих ускладнень післяопераційного періоду в кардіохірургії. Серед основних клінічних проявів церебральних дисфункцій виділяють: порушення мозкового кровообігу, зниження когнітивної функції, енцефалопатію, депресивний розлад.

Мета – провести аналіз сучасних літературних даних з приводу неврологічних ускладнень після вінцевого шунтування у пацієнтів високого ризику.

Результати. Розглянуто основні неврологічні ускладнення, які виникають після вінцевого шунтування у пацієнтів високого ризику. Визначені основні патофізіологічні механізми розвитку порушень мозкового кровообігу у вигляді макро- та мікроемболізації, гіпоперфузії на тлі гіпотензії та системної запальної відповіді. Головною стратегією профілактики церебральних ускладнень є індивідуальний підхід до кожного пацієнта високого ризику.

Посилання

  1. Raffa GM, Luca A, Badhwar V, Pilato M. International participation in the Society of Thoracic Surgeons database improves outcomes: initial Italian experience. Ann Thorac Surg. 2016;101(5):2028–9. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2015.09.030
  2. Raffa GM, Kowalewski M, Brodie D, Ogino M, Whitman G, Meani P, et al. Meta-analysis of peripheral or central Extracorporeal Membrane Oxygenation in Postcardiotomy and non-Postcardiotomy shock. Ann Thorac Surg. 2019 Jan;107(1):311–321. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2018.05.063
  3. Hueb W, Lopes NH, Pereira AC, Hueb AC, Soares PR, Favarato D, et al. Five-year follow-up of a randomized comparison between off-pump and on-pump stable multivessel coronary artery bypass grafting. The MASS III Trial. Circulation. 2010;122(11 Suppl):S48–S52. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.924258
  4. Møller CH, Perko MJ, Lund JT, Andersen LW, Kelbaek H, Madsen JK, et al. No major differences in 30-day outcomes in high-risk patients randomized to off-pump versus on-pump coronary bypass surgery: the Best Bypass Surgery Trial. Circulation. 2010;121(4):498–504. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.109.880443
  5. Lamy A, Devereaux PJ, Prabhakaran D, Taggart DP, Hu S, Straka Z, Piegas LS, Avezum A, Akar AR, Lanas Zanetti F, Jain AR, Noiseux N, Padmanabhan C, Bahamondes JC, Novick RJ, Tao L, Olavegogeascoechea PA, Airan B, Sulling TA, Whitlock RP, Ou Y, Gao P, Pettit S, Yusuf S; CORONARY Investigators. Five-year outcomes after off-pump or on-pump coronary-artery bypass grafting. N Engl J Med. 2016;375(24):2359–68. https://doi.org/10.1056/NEJ-Moa1601564
  6. Ho PM, Arciniegas DB, Grigsby J, McCarthy M Jr, McDonald GO, Moritz TE, et al. Predictors of cognitive decline following coronary artery bypass graft surgery. Ann Thorac Surg. 2004;77(2):597–603.
  7. Eagle KA, Guyton RA, Davidoff R, Edwards FH, Ewy GA, Gardner TJ, et al. ACC/AHA 2004 guideline update for coronary artery bypass graft surgery: summary article: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Committee to Update the 1999 Guidelines for Coronary Artery Bypass Graft Surgery). J Am Coll Cardiol. 2004;44(5):e213–e310.[Erratum in: J Am Coll Cardiol. 2005;45(8):1377.] https://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.07.021
  8. Floyd TF, Shah PN, Price CC, Harris F, Ratcliffe SJ, Acker MA, et al. Clinically silent cerebral ischemic events after cardiac surgery: their incidence, regional vascular occurrence, and procedural dependence. Ann Thorac Surg. 2006;81(6):2160–6. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2006.01.080
  9. Baker RA, Hallsworth LJ, Knight JL. Stroke after coronary artery bypass grafting. Ann Thorac Surg.2005;80(5):1746–50. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2005.04.059ps://doi.org/10.1016/j
  10. Bouchard D, Carrier M, Demers P, Cartier R, Pellerin M, Perrault LP, et al. Statin in combination with β-blocker therapyreducespostoperativestrokeaftercoronaryartery bypass graft surgery. Ann Thorac Surg. 2011;91(3):654–9. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2010.11.036
  11. Durand DJ, Perler BA, Roseborough GS, Grega MA, Borowicz LM Jr, Baumgartner WA, et al. Mandatory versus selective preoperative carotid screening: a retrospective analysis. Ann Thorac Surg. 2004;78(1):159–66. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2004.02.024
  12. Li Y, Walicki D, Mathiesen C, Jenny D, Li Q, Isayev Y, et al. Strokes after cardiac surgery and relationship to carotid stenosis. Arch Neurol. 2009;66(9):1091–6. https://doi.org/10.1001/archneurol.2009.114
  13. Millar K, Asbury AJ, Murray GD. Pre-existing cognitive impairment as a factor influencing outcome after cardiac surgery. Br J Anaesth. 2001;86(1):63–7. https://doi.org/10.1093/bja/86.1.63
  14. Jensen BO, Hughes P, Rasmussen LS, Pedersen PU, Steinbrüchel DA. Cognitive outcomes in elderly high-risk patients after off-pump versus conventional coronary artery bypass grafting: a randomized trial. Circulation. 2006;113(24):2790–5. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.105.587931
  15. Nakamura Y, Kawachi K, Imagawa H, Hamada Y, Takano S, Tsunooka N, et al. The prevalence and severity of cerebro-vascular disease in patients undergoing cardiovascular surgery. Ann Thorac Cardiovasc Surg. 2004;10(2):81–4.
  16. Kozora E, Kongs S, Collins JF, Hattler B, Baltz J, Hampton M, et al. Cognitive outcomes after on- versus off-pump coronary artery bypass surgery. Ann Thorac Surg. 2010;90(4):1134–41. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2010.05.076
  17. Knopman DS, Petersen RC, Cha RH, Edland SD, Rocca WA. Coronary artery bypass grafting is not a risk factor for dementia or Alzheimer disease. Neurology. 2005;65(7):986–90. https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000171954.92119.c7
  18. Mutch WA, Fransoo RR, Campbell BI, Chateau DG, Sirski M, Warrian RK. Dementia and depression with ischemic heart disease: a population-based longitudinal study comparing interventional approaches to medical management. PLoS ONE. 2011;6(2):e17457. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0017457
  19. Price CC, Garvan CW, Monk TG. Type and severity of cognitive decline in older adults after noncardiac surgery. Anesthesiology. 2008;108(1):8–17. https://doi.org/10.1097/01.anes.0000296072.02527.18
  20. Newman MF, Kirchner JL, Phillips-Bute B, Gaver V, Grocott H, Jones RH, et al. Longitudinal assessment of neurocognitive function after coronary-artery bypass surgery. N Engl J Med. 2001;344(6):395–402. [Erratum in: N Engl J Med. 2001;344(24):1876.] https://doi.org/10.1056/NEJM200102083440601
  21. Krenk L, Rasmussen LS, Kehlet H. New insights into the pathophysiology of postoperative cognitive dysfunction. Acta Anaesthesiol Scand. 2010;54(8):951–6. https://doi.org/10.1111/j.1399-6576.2010.02268.x
Опубліковано
2020-05-26
Як цитувати
Гогаєва, О. К., Руденко, А. В., & Лазоришинець, В. В. (2020). Неврологічні ускладнення після вінцевого шунтування пацієнтів високого ризику: сучасний стан проблеми. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (39), 15-17. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.3905/022015-017
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 2 (39) 2020
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 > >>