Тромбоемболічні ускладнення у віддалений термін при протезуванні мітрального клапана

  • К. В. Пукас ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-7258-7416
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/19.36/08(040-045)
Ключові слова: мітральна вада, протезування мітрального клапана, тромбоемболія, віддалений період, хірургічне відновлення ритму серця

Анотація

Протезування клапанів серця є найефективнішим методом корекції вад серця, який дозволяє усунути патологічні зміни, поліпшити внутрішньосерцеву гемодинаміку та якість життя пацієнтів. Однак наявність штучного протеза, фібриляція передсердь та особливості морфометрії лівого передсердя, скоротливості лівого шлуночка призводять до тромбоемболічних ускладнень (ТУ) [1, 4, 8]. Вивчення цих ускладнень у віддалений термін після протезування мітрального клапана було метою цього дослідження. До групи аналізу включено 634 пацієнти з ізольованою мітральною вадою, які перебували на лікуванні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова з 1 січня 2005 по 1 січня 2007 року. Середня тривалість спостереження становила 9,3 ± 0,9 року. Основні показники, які вивчали впродовж 10 років: виживаність – 69,4 %, стабільність хороших та задовільних результатів – 57,3 %, запобігання ТУ – 79,7 %, запобігання повторним операціям – 95,4 %. На підставі проведеного аналізу були визначені чинники ризику ТУ у віддаленому періоді: тип імплантованого протеза, адекватність антикоагулянтної терапії, виникнення протезозалежних ускладнень (протезний ендокардит, панус або тромбоз мітрального протеза) [3, 8, 9]. Протезування мітрального клапана рекомендоване пацієнтам II–III функціонального класу та за наявності синусового ритму. Після операції пацієнти (особливо групи ризику) повинні перебувати під постійним диспансерним наглядом.

Посилання

  1. Lazoryshynets VV, Knyshov GV, Popov VV. [Treatment of mitral valve disease complicated by atrial fibrillation]. Kyiv; 2014. p.101. Russian.
  2. Orlov VI, Murzabekova LI. [Cardiac surgery for patients with acquired heart valvular disease: long-term results and clinical factors influencing them]. Russian Journal of Cardiology. 2005;55(5):87–94. Russian.
  3. OrlovskiiPI, Gritsenko VV, Vavilova TV, Kadinskaia MI, Petrishina TI, Mochalov OIu, et al. [Two approaches to correction of disturbed hemostasis in patients with mechanical artificial heart valves at the long-term follow-up]. Vestn Khir Im I I Grek. 2004;163(5):20–4. Russian.
  4. American College of Cardiology; American Heart Association Task Force on Practice Guidelines (Writing Committee to revise the 1998 guidelines for the management of patients with valvular heart disease); Society of Cardiovascular Anesthesiologists, Bonow RO, Carabello BA, Chatterjee K, de Leon AC Jr, Faxon DP, Freed MD, Gaasch WH, Lytle BW, et al. ACC/AHA 2006 Guidelines for the Management of Patients With Valvular Heart Disease. J Am Coll Cardiol. 2006;48(3):e1–148. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2006.05.021
  5. Avitall B, Kalinski A. Cryotherapy of cardiac arrhythmia: from basic science to the bedside. Heart Rhythm. 2015;12:2195–203. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2015.05.034
  6. Butchart EG, Payne N, Li HH, Buchan K, Mandana K, Grunkemeier GL. Better anticoagulation control improves survival after valve replacement. J Thorac Cardiovasc Surg. 2002;123:715–23.
  7. Damiano RJ Jr, Badhwar V, Acker MA, Veeragandham RS, Kress DC, Robertson JO, Sundt TM. The CURE-AF trial: a prospective, multicenter trial of irrigated radiofrequency ablation for the treatment of persistent atrial fibrillation during concomitant cardiac surgery. Heart Rhythm. 2014;11:39–45. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2013.10.004
  8. January CT, Wann LS, Alpert JS, Calkins H, Cigarroa JE, Cleveland JC Jr, et al. 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of the patients with atrial fibrillation: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the Heart Rhythm Society. J Am Coll Cardiol. 2014;64:e1–76. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2014.03.022
  9. La Meir M. Surgical options for treatment of atrial fibrillation. Ann Cardiothorac Surg. 2014;3:30–7. https://doi.org/10.3978/j.issn.2225-319X.2014.01.07
  10. Masoudi FA, Calkins H, Kavinsky CJ, Slotwiner DJ, Turi ZG, Drozda JP Jr, et al. 2015 ACC/HRS/SCAI left atrial appendage occlusion device societal overview: a pro-
  11. fessional societal overview from the American College of Cardiology, Heart Rhythm Society, and Society for Cardiovascular Angiography and Interventions. Catheter Cardiovasc Interv. 2015;86:791–807. https://doi.org/10.1002/ccd.26170
  12. Prabhu S, McLellan AJ, Walters TE, Sharma M, Voskoboinik A, Kistler PM. Atrial structure and function and its implications for current and emerging treatments for atrial fibrillation. Prog Cardiovasc Dis. 2015;58:152–67. https://doi.org/10.1016/j.pcad.2015.08.004
  13. Stefanidis C, Nana AM, De Canniиre D, Antoine M, Jansens JL, Huynh CH, Le Clerc JL. 10-Year Experience With the ATS Mechanical Valve in the Mitral Position. Ann Thorac Surg. 2005;79:1934–8. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2005.01.002
Опубліковано
2019-09-16
Як цитувати
Пукас, К. В. (2019). Тромбоемболічні ускладнення у віддалений термін при протезуванні мітрального клапана. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (36), 40-45. https://doi.org/10.30702/ujcvs/19.36/08(040-045)
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії № 3 (36) 2019
Розділ
НАБУТІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають