Вплив розчинів гідроксиетилкрохмалів на коагуляційний гемостаз, крововтратуі результати лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця

  • П. В. Гурін ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України» (Київ)
Ключові слова: гідроксиетилкрохмаль, коронарне шунтування, коагуляційний гемостаз, крововтрата, тромбоеластометрія

Анотація

Наведено результати застосування колоїдних та кристалоїдних розчинів під час оперативного втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Досліджено вплив на систему коагуляційного гемостазу колоїдних розчинів та пов’язані із цим периопераційні ускладнення. У дослідження включені 40 пацієнтів, оперованих у НІХТ імені О. О. Шалімова з приводу ішемічної хвороби серця, яким було виконано коронарне шунтування на працюючому серці: група дослідження становила 20 пацієнтів (в інтраопераційному періоді застосовували розчини гідроксиетилкрохмалю 130/0,4; група порівняння – 20 пацієнтів (в інтраопераційному періоді застосовували виключно кристалоїдні розчини). Аналізували результати загального і біохімічного аналізу крові, електролітний, кислотно-основний і газовий склад крові, визначали протромбіновий час, протромбіновий індекс, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, показники тромбоеластометрії. Статистичний аналіз матеріалу проводився за допомогою стандартних методів із застосуванням пакету прикладних програм “MS Excel” та “Stat Plus 2007 Professional”. Оцінювали середнє значення, стандартні помилки, достовірність відмінностей. Для оцінки міжгрупової різниці застосовували параметричний t-критерій Стьюдента, при визначенні зв’язків між показниками – кореляційний аналіз за Пірсоном. Отримані результати довели негативний вплив на систему коагуляційного гемостазу колоїдних розчинів (зміни показників тромбоеластометрії, протромбінового часу та протромбінового індексу) та збільшення частоти післяопераційних ускладнень (крововтрата, потреба вгемотрансфузії, збільшення часу перебування у відділенні інтенсивної терапії та стаціонарі). Одержані результати дають перспективи в подальшому вивченні впливу колоїдних розчинів на коагуляційний гемостаз під час інших оперативних втручань (торакальних, абдомінальних тощо), а також в застосуванні методу тромбоеластометрії в клінічній практиці для ранньої діагностики порушень коагуляційного гемостазу.

Посилання

1. PatelA, WaheedU, BrettSJ. Randomised trials of 6% tetrastarch (hydroxyethyl starch 130/0.4 or 0.42) for severe sepsis reporting mortality: systematic review and meta-analysis. IntCareMed 2013; 39:811–822.

2. Gattas DJ, Dan A, Myburgh J, et al. Fluid resuscitation with 6 % hydroxyethyl starch (130/0.4 and 130/0.42) in acutely ill patients: systematic review of effects on mortality and treatment with renal replacement therapy. IntensiveCareMed 2013; 39:558–568.

3. Perel P, Roberts I, Ker K.Colloids versus crystalloids for fluid resuscitation in critically ill patients.CochraneDatabas eSystRev2013;2:CD000567.

4. Zaar M, Lauritzen B, Secher NH, et al. Initial administration of hydroxyethyl starch vs. lactated Ringer after liver trauma in the pig. Br J Anaesth 2009; 102:221–226.

5. Kelleher MC, Buggy DJ. Pendulum swings again: crystalloid or colloid fluid therapy? Br J Anaesth 2014; 113:335–337.

6. Kozek-Langenecker SA, Afshari A, Albaladejo P, et al. Management of severe perioperative bleeding: guidelines from the European Society of Anaesthesiology. Eur J Anaesthesiol 2013; 30:270–382.
Опубліковано
2018-11-30
Як цитувати
Гурін, П. В. (2018). Вплив розчинів гідроксиетилкрохмалів на коагуляційний гемостаз, крововтратуі результати лікування пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Український журнал серцево-судинної хірургії, (4 (33), 26-29. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.33/06(026-029)
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ