Чинники застосування допоміжного штучного кровообігу при планових операціях аортокоронарного шунтування на працюючому серці
Анотація
Прийняття рішень щодо застосування допоміжного кровообігу пов’язане з аналізом великої кількості даних хворого, що збільшує ймовірність помилкових рішень. Різні чинники виникнення ускладнень порізному нівелюються застосованим протоколом ведення хворих на всіх етапах хірургічного лікування. Їх аналіз може дати цінну інформацію щодо удосконалення протоколу ведення хворих та знизити ймовірність екстреного застосування допоміжного штучного кровообігу.
Мета роботи – аналіз чинників планового та екстреного застосування допоміжного штучного кровообігу при планових операціях АКШ на працюючому серці.
Матеріали і методи. На клінічному матеріалі обстежень 972 хворих, яким виконане аортокоронарне шунтування на працюючому серці без підтримки, 178 хворих з плановою підтримкою штучним кровообігом та 90 хворих, яким здійснено екстрений перехід на ШК, проаналізовано 67 анамнестичних та клінічних показників.
Результати та обговорення. Показники функціональних класів NYHA та Стражеско є інтегральними, тобто визначаються за сукупністю клінічних ознак і тому є високоінформативними для прийняття рішень щодо тактики оперативного втручання. Прийняття рішень щодо застосування допоміжного ШК має враховувати складові чинники, на основі яких визначаються ці показники. Те саме стосується призначення коригуючої терапії.
Потреба в екстреному застосуванні допоміжного ШК може виникати при одночасній наявності групи чинників, частота появи кожного з яких окремо є досить низькою.
Висновки
1. При прийнятому протоколі лікування суттєвими чинниками, що впливають на прийняття рішень щодо застосування допоміжного штучного кровообігу, є функціональні класи за NYHA та Стражеско.
2. Додатковими факторами ризику можуть бути тяжкі хронічні захворювання легень та кризовий перебіг гіпертонічної хвороби.
3. Наведений у роботі аналіз чинників планового та екстреного застосування допоміжного штучного крово-обігу дає можливість здійснювати корегування протоколів ведення хворих.
Посилання
2. Операции на коронарных артериях на работающем сердце без искусственного кровообращения у больных ИБС / Михеев А. А., Клюжев В. М., Карпун Н. А. – М. : Медицина. – 2001. – С. 43.
3. Шабалкин Б. В. Малоинвазивная реваскуляризация миокарда или аортокоронарное шунтирование без искусственного кровообращения? / Шабалкин Б. В., Жбанов И. В. // Бюллетень НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН. V Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Новосибирск, 1999. – С. 152.
4. Beauford R. B. Multivessel off-pump revascularization in octogenarians: early and midterm outcomes / R. B. Beau-ford, D. J. Goldstein [et al.] // Ann. Thorac. Surg. – 2003. – Vol. 76. – P. 12–17.
5. Efficacy and safety of on-pump beating heart surgery / Mo A. [et al.] // Ann Thorac. Surg. – 2008. – Vol. 86 (6). – P. 1914–1918.
6. Puskas J. Presidential Adress, 2009. ISMICS Means Inno-vation / Puskas J. // Innovations. – 2009. – Vol. 4, № 5. – P. 240–247.
7. Coronary revascularization of the circumflex / Sta-mou S. [et al.] // Ann. Thorac. Surg. – 2000. – Vol. 70. – P. 1371–7.
8. Data Mining: Practical Machine Learning / Ian H. Witten, Eibe Frank, Mark A. Hall // Tools and Techniques. – 3rd Edition. – Morgan Kaufmann, 2011. – P. 664.
9. Гланц С. Медико-биологическая статистика. – М. : Практика, 1998. – 459 с.
