Невідкладна хірургічна коронарна реваскуляризація у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда
Анотація
Ішемічна хвороба серця – найбільш часта причина смерті в усьому світі. Гострий інфаркт міокарда – найважче ускладнення ІХС, наслідком чого є гостра або прогресуюча серцева недостатність, тяжкі порушення ритму. Найчастішою і безпосередньою причиною смерті пацієнтів з ГІМ є фібриляція шлуночків.
Останнім часом оптимізація передопераційного ведення, включаючи захист міокарда, привела до позитивних результатів при екстреній хірургічній реваскуляризації міокарда навіть у пацієнтів із кардіогенним шоком. Сьогодні екстрене коронарне шунтування більше не розглядається лише як операція відчаю.
Мета – оцінка безпосередніх результатів екстреної реваскуляризації міокарда у пацієнтів з ГІМ.
Матеріали та методи. У період із січня 2011 по серпень 2016 р. в ДУ «Інститут серця МОЗ України» було екстрено прооперовано 187 пацієнтів із гострим інфарктом міокарда: 42 (22,5%) – без елевації ST-сегмента (NSTEMI), 145 (77,5%) – з елевацією ST-сегмента (STEMI). У всіх випадках значення тропоніну I були позитивні. У всіх хворих виконано екстрене коронарне шунтування в межах 6 годин після проведення коронарографії.
У переважної більшості пацієнтів (155/83%) коронарне шунтування виконували, використовуючи некардіоплегічну методику, тобто штучну фібриляцію серця з інтермітуючим перетисканням аорти і помірною гіпотермією (28,5±0,5єС). У 32 (17%) хворих КШ було виконано на працюючому серці. Комбінацію лівої внутрішньої грудної артерії та венозних шунтів для реваскуляризації використовували тільки у гемодинамічно стабільних хворих (29/15,6%).
Результати. У більшості випадків для КШ нами використані венозні графти. У 32 пацієнтів зі стабільною гемодинамікою передню міжшлуночкову артерію шунтували за допомогою лівої внутрішньої грудної артерії. У 103 (55%) хворих при накладенні дистальних анастомозів застосували інтракоронарні шунти. Повна реваскуляризація (шунтування не менше трьох артерій) досягнута у 152 (81,2%) пацієнтів. У 32 (17,1%) хворих на передопераційному етапі імплантовані стенти в інфаркт-залежну артерію, проте з огляду на неефективність даної процедури хворі були прооперовані. Загальна кількість шунтів на одного пацієнта склала 2,7±0,4. Середня тривалість штучного кровообігу становила 61±2,6 хв. Госпітальна летальність у представленій групі пацієнтів була 12,2% (померло 23 хворих, всі з елевацією ST-сегмента).
Посилання
2. Keeley E. C., Boura J. A., Grines C. L. Primary angioplasty versus intravenous thrombolytic therapy for acute myocardial infarction: a quantitative review of 23 randomised trials // Lancet. – 2003. – Vol. 361. – P. 13–20.
3. Immediate surgical coronary revascularization in patients presenting with acute myocardial infarction / Khaladj N., Bobylev D., Peters S. et al. // J Cardio-thorac Surg. – 2013. – Vol. 8. – P. 167–175.
4. Guideline on antiplatelet and anticoagulation management in cardiac surgery / Dunning J., Versteegh M., Fabbri A. et al. // Eur J Cardio-thorac Surg. – 2008. – Vol. 34. – P. 73–92.
5. Caceres M., Weiman D. S. Optimal timing of coronary artery bypass grafting in acute myocardial infarction //Ann Thorac Surg. – 2013. – Vol. 95. – P. 365–372.
6. Coronary surgery for acute coronary syndrome: which determinants of outcome remain? / Alexiou K., Kappert U., Staroske A. et al. // Clin Research Cardiol. – 2008. – Vol. 97. – P. 601–8.
7. Appropriate timing of coronary artery bypass grafting after acute myocardial infarction / Assmann A., Boeken U., Akhyari P. et al. // Thorac Cardiovasc Surg. – 2012. – Vol. 60. – P. 446–451.
8. Cardiac surgery in Germany during 2011: a report on behalf of the German Society for Thoracic and Cardiovascular Surgery / Funkat A. K., Beckmann A., Lewandowski J. et al. //Thorac Cardiovasc Surg. – 2012. – Vol. 60. – P. 371–382.
9. Acute treatment of ST-segment-elevation myocardial infarction: is there a role for the cardiac surgeon? / Hagl C., Khaladj N., Peters S. et al. // Ann Thorac Surg. – 2009. – Vol. 88. – P. 1786–1792.
10. Coronary artery bypass graft surgery provides better survival in patients with acute coronary syndrome or ST-segment elevation myocardial infarction experiencing cardiogenic shock after percutaneous coronary intervention: a propensity score analysis / Chiu F. C., Chang S. N., Lin J. W. et al. // J Thorac Cardiovasc Surg. – 2009. – Vol. 138. – P. 1326–1330.
11. Guidelines on myocardial revascularization / Kohl P., Wijns W., Danchin N. et al. // Eur J Cardio-thorac Surg. – 2010. – Vol. 38 (Suppl). – P. 1–52.
12. Emergency coronary artery bypass graft surgery for acute coronary syndrome: beating heart versus conventional cardioplegic cardiac arrest strategies / Rastan A. J., Eckenstein J. I., Hentschel B. et al. // Circulation. – 2006. – Vol. 114. – P. 1477–1485.
