Перший досвід застосування синтетичного антитромбіну-ІІІ (Атенатив) у кардіохірургічній практиці
Анотація
В наші дні основна кількість операцій на серці проводиться в умовах штучного кровообігу, що супроводжується порушенням гемостазу. Дефіцит антитромбіну-III становить 0,02–1% серед населення. Головним клінічним проявом недостатності антитромбіну-III є тромбози. В роботі проведено власне дослідження зв’язку між рівнем антитромбіну-ІІІ та результатом активованого часу згортання під час штучного кровообігу в кардіохірургічній практиці. Продемонстровано, що кількісна і/або якісна недостатність антитромбіну-ІІІ призводить до ранніх післяопераційних ускладнень і порушень у системі гемостазу.
Протягом 2016 року на базі ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» був проведений аналіз рівня антитромбіну-ІІІ у 11 пацієнтів, середній вік яких складав 50,2±27,2 року. У 5 (45,4%) пацієнтів було наявне супутнє захворювання: у 4 (36,4%) пацієнтів – інфекційний ендокардит, у 1 (9%) – НСV. Рівень антитромбіну-ІІІ в досліджуваній групі дорівнював 87,5%, у пацієнтів із наявною супутньою патологією – 110,4%, що свідчить про якісний дефіцит антитромбіну-ІІІ у пацієнтів із супутнім інфекційним захворюванням. Середні показники активованого часу згортання в досліджуваній групі пацієнтів становили 352,4±18,6 с, після додаткового введення синтетичного антитромбіну-ІІІ в умовах штучного кровообігу вони досягали 535±77 с.
Ми рекомендуємо емпіричне використання синтетичного антитромбіну-ІІІ кардіохірургічним хворим при АСТ (activated coagulation time) менше 400 с для виключення інтраопераційних ускладнень у вигляді тромбозів.
Посилання
2. Bical O. M. Comparison of the inflammatory response between miniaturized and standard CPB circuits in aortic valve surgery / O. M. Bical, Y. Fromes, D. Gaillard et al. // Eur. J. Cardiothorac. Surg. – 2006. – Vol. 29, № 5. – P. 699–702.
3. Burkhart C. S. Modifiable and nonmodifiable risk factors for postoperative delirium after cardiac surgery with cardiopulmonary bypass / C. S. Burkhart, S. Dell-Kuster, M. Gamberini et al. // J. Thorac. Cardiovasc. Surg. – 2010. – Vol. 24. – P. 555–559.
4. Antithrombin concentrate use in children receiving unfractionated heparin for acute thrombosis / Diaz R., Moffett B. S., Karabinas S. et al. // J Pediatr. – 2015. – Vol. 167. – P. 645–649.
5. Finley Alan, Greenberg Charles. Review article: heparin sensitivity and resistance: management during cardiopulmonary bypass // Anesthesia and analgesia. – 2013-06-01. – Vol. 6. – P. 1210–1222.
6. A randomized, controlled, multicenter trial of the effects of antithrombin on disseminated intravascular coagulation in patients with sepsis / Gando S., Saitoh D., Ishikura H. et al. // Critical Care. – 2013. – Vol. 1. – R297.
7. Guidelines for antithrombin use at ucdmc. 6/2015.
8. Edward F. Goljan (2011). Pathology. Mosby/Elsevier. Retrieved 24 August 2014. – P. 251.
9. Peripheral nerve injuries during cardiac surgery: risk factors, diagnosis, prognosis, and prevention / Sharma A. D., Parmley C. L., Sreeram G. et al. // J Thorac Cardiovasc Surg. – 1991. – Vol. 102. – P.724–9.
10. Knapik P., Cies 2la D. Incidence and prediction of permanent neurological deficits after cardiac surgery – are the existing models of prediction truly global? // Eur J Cardiothorac Surg. – 2010. – Vol. 37. – P. 717–723.
11. Recommendations for the use of antithrombin concentrates and prothrombin complex concentrates // Blood Transfus. – 2009 Oct. – Vol. 7 (4). – P. 325–334.
