Оцінка безпеки проведення радіочастотної катетерної деструкції фібриляції передсердь катетером з дистальним електродом 4 мм без функції охолодження

  • О. В. Доронін Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (Київ)
  • Ю. І. Сусліна ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохирургії МОЗ України» (Київ)
  • О. С. Різник ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохирургії МОЗ України» (Київ)
  • В. А. Ханенова ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохирургії МОЗ України» (Київ)
  • Є. Ю. Марушко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохирургії МОЗ України» (Київ)
  • М. С. Мешкова ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохирургії МОЗ України» (Київ)
Ключові слова: фібриляція передсердь, катетерна деструкція, ускладнення

Анотація

У статті аналізується власний досвід катетерного усунення фібриляції передсердь (ФП) звичайними електродами. Проаналізовано ускладнення 500 послідовних процедур, проведених у період з 01.2013 р. по 12.2016 р. в ДУ «НПМЦДКК МОЗ України». Первинні та повторні процедури здійснювалися без проведення навігаційних систем. Після 15–20 аплікацій деструкційний електрод витягувався і протирався.

Середній вік хворих становив 55,7±10,8 року. У пацієнтів із пароксизмальною формою ФП здійснено 304 (60,8%) процедури, з непароксизмальною – 196 (39,2%). Первинні процедури проведені у 396 (79,2%) пацієнтів, 89 (17,8%) процедур виконано повторно, 13 (2,6%) – третій раз, 2 (0,4%) – четвертий.

Було зафіксовано 8 (1,6%) значущих ускладнень: тампонада перикарда – 2 (0,4%), аневризма стегнової артерії – 4 (0,8%), артеріовенозна фістула – 1 (0,2%), гематома в місці пункції – 1 (0,2%). Також зафіксовано 5 (1,0%) випадків випоту в перикард і 1 (0,2%) випадок – транзиторної атріовентрикулярної блокади.

Таким чином, кількість ускладнень при використанні звичайних електродів не вища, ніж при використанні електродів із функцією охолодження.

Посилання

1. Updated worldwide survey on the methods, efficacy, and safety of catheter ablation for human atrial fibrillation / R. Cappato, H. Calkins, S. A. Chen et al. // Circ. Arrhythm. Electrophysiol. – 2010. – Vol. 3. – P. 32–38.

2. Buch E., Shivkumar K. Catheter Ablation of Atrial Fibrillation Advent of Second-Generation Technologies // Journal of the American college of cardiology. – 2015. – Vol. 66. – N. 12. – P. 1361–1363.

3. Ghosh J. M., Mcguire M. A. The Full Circle: Back into the Pulmonary Veins: A New Possibility in AF Ablation? // J Cardiovasc Electrophysiol. – September 2015. – Vol. 26. – P. 1007–1008.

4. Anderson K. P. Ablation for atrial fibrillation: what are acceptable levels of experience, efficacy, and complications? // J Interv Card Electrophysiol. – 2012. – Vol. 34. – P. 125–128.

5. Hindriks G. All you want to know about ablation // Crossing Borders. – 2015. – № 12. – YouTube.
Опубліковано
2017-12-04
Як цитувати
Доронін, О. В., Сусліна, Ю. І., Різник, О. С., Ханенова, В. А., Марушко, Є. Ю., & Мешкова, М. С. (2017). Оцінка безпеки проведення радіочастотної катетерної деструкції фібриляції передсердь катетером з дистальним електродом 4 мм без функції охолодження. Український журнал серцево-судинної хірургії, (3 (29), 80-82. https://doi.org/10.30702/ujcvs/17.29/15(080-082)
Розділ
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ