Перший досвід перфорації клапана легеневої артерії з одномоментним стентуванням артеріальної протоки у пацієнтів з атрезією клапана легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою

  • А. В. Максименко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)
  • Ю. Л. Кузьменко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)
  • А. А. Довгалюк ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)
  • О. О. Мотречко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)
  • О. Р. Вітовська ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» (Київ)
Ключові слова: атрезія легеневої артерії, перфорація клапана легеневої артерії, стентування ВАП

Анотація

Атрезія клапана легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкою (АЛА з ІМШП) – комплексна вроджена вада серця, яка характеризується атрезією клапана із супутньою гіпоплазією правого шлуночка (ПШ) та тристулкового клапана різного ступеня вираженості з дуктус-залежним легеневим кровотоком. Одним із сучасних методів лікування цієї вади є перфорація клапана легеневої артерії з подальшим стентуванням відкритої артеріальної протоки (ВАП).

Мета роботи – висвітлити перший досвід перфорації клапана ЛА з одномоментним стентуванням артеріальної протоки у пацієнтів з АЛА з ІМШП.

Матеріали та методи. На базі ДУ «НПМЦДКК МОЗ України» трьом новонародженим з АЛА і ІМШП було виконано одномоментну перфорацію клапана ЛА зі стентуванням ВАП.

Результати та обговорення. Процедура була успішно проведена трьом новонародженим пацієнтам із помірною гіпоплазією ПШ з мембранозною атрезією клапана ЛА з ІМШП. У середньому після втручання пацієнти перебували у ВРІТ протягом 5 діб, двоє з них потребували ШВЛ, один – симпатоміметичної підтримки. Пацієнтів виписано в середньому на 13-ту добу. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось. Ранньої летальності не було.

Висновки. Перфорація клапана ЛА з одномоментним стентуванням ВАП є ефективним і безпечним методом для оптимізації легеневого кровотоку у пацієнтів з АЛА з ІМШП з помірною гіпоплазією ПШ.

Посилання

1. Alwi M. Management algorithm in pulmonary atresia with intact ventricular septum // Catheter Cardiovasc Interv. – 2006. – Vol. 67. – P. 679–86.

2. Comparison of Ductal Stenting Versus Surgical Shunts for Palliation of Patients With Pulmonary Atresia and Intact Ventricular Septum / Kiran Mallula, Gabrielle Vaughn, Howaida El-Said et al. // Catheter CardiovascInterv. – 2015. – Vol. 85 (7). – P. 1196–202. doi: https://doi.org/10.1002/ccd.25870.

3. Duct Stenting Versus Modified Blalock-Taussig Shunt in Neonates With Duct-Dependent Pulmonary Blood Flow: Associations With Clinical Outcomes in a Multicenter National Study / James R. Bentham, Ngoni K. Zava, Wendy J. Harrison et al. //Circulation. – 2018. – Vol. 137. – P. 581– 588. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.117.028972.

4. Ductus Arteriosus Patency With Stenting in CriticalPulmonary Stenosis and Pulmonary AtresiaWith Intact Interventricular Septum / Carlos Mortera, Miquel Rissech, Joaquim Bartrons et al. // Rev EspCardiol. – 2005. – Vol. 58 (5). – P. 592–5.

5. More Than 25 Years of Experience in ManagingPulmonary Atresia With Intact Ventricular Septum / Adriaan W. Schneider, Nico A. Blom, Eline F. Bruggemans et al. // Ann ThoracSurg. – 2014. – Vol. 98. – P. 1680–6.

6. Transcatheter pulmonary valve perforation using chronic total occlusion wire in pulmonary atresia with intact ventricular septum / Shweta Bakhru, Shilpa Marathe, Manish Saxena et al. // Annals of Pediatric Cardiology. – 2017. – Vol. 10 (1). – P. 5–10.
Опубліковано
2018-03-12
Як цитувати
Максименко, А. В., Кузьменко, Ю. Л., Довгалюк, А. А., Мотречко, О. О., & Вітовська, О. Р. (2018). Перший досвід перфорації клапана легеневої артерії з одномоментним стентуванням артеріальної протоки у пацієнтів з атрезією клапана легеневої артерії та інтактною міжшлуночковою перегородкою. Український журнал серцево-судинної хірургії, (1 (30), 85-89. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.30/18(085-089)
Розділ
КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК