Особливості катетерного лікування, істмус-незалежного тріпотіння передсердь

  • П. О. Альміз ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1357-3783
  • Б. Б. Кравчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4535-7797
  • Р. Г. Малярчук ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6243-0151
  • Є. О. Перепека ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9755-8825
  • Д. А. Тимошенко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1598-4471
  • А. В. Поканевич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-6917-8114
Ключові слова: радіочастотна абляція, кардіотомічний рубець, серцева недостатність, електроанатомічне картування, стимуляція передсердь

Анотація

Тріпотіння передсердь (ТП) зумовлене виникненням повторної циркуляції хвилі електричного збудження міокарда (re-entry) навколо анатомічного субстрату, яка циркулює у межах тканин передсердь. Це завжди макро re-entry. Таким анатомічним бар’єром, навколо якого виникає циркуляція, може бути верхня або нижня порожнисті вени, кільця тристулкового або мітрального клапанів, устя коронарного синуса, легеневі вени, післяопераційний рубець.

Мета дослідження – визначити особливості усунення, успішність та довгостроковий результат при застосуванні різних методик передабляційної та постабляційної діагностики істмус-незалежного тріпотіння передсердь.

Матеріали та методи. У дослідження включено 26 пацієнтів, яким виконано радіочастотну абляцію атипового, істмус-незалежного тріпотіння передсердь.

Для діагностики та визначення типу тріпотіння передсердь використовували методику “entraiment” та “consealed-entraiment”, особливістю якої було визначення початку зубця Р під час тахікардії.

Результати. У результаті радіочастотної абляції синусовий ритм було відновлено у 17 хворих під час процедури.

У 7 випадках при усуненні типового, істмус-залежного ТП змінився цикл тахікардії та морфологія зубця Р. Картування показало, що в 7 випадках напрямок фронту re-entry змінився: замість циркуляції збудження через каватристулковий перешийок тепер він проходив навколо атріотомічного рубця, таким чином друга аритмія виявилась істмус-незалежним тріпотінням передсердь. У 2 випадках спостерігалися зміна кардіоциклу після радіочастотної абляції, але циркуляція збудження була так само навколо атріотомічного рубця, лише збільшився цикл тахікардії. Завдяки нашим методикам аритмію було усунуто у 21 пацієнта з атріотомічним ТП під час однієї процедури. П’ятьом хворим з ТП іншої локалізації кола re-entry також було усунуто аритмію, хоча було виконано 8 процедур (на п’ятьох хворих) (у середньому 1,6). Ускладнень не зафіксовано.

У строки спостереження 1,8 ± 0,7 року у 2 хворих виник рецидив аритмії. Їм виконано повторну процедуру усунення аритмії. В одного хворого розвинулося типове ТП, яке раніше не спостерігалось і яке було успішно усунуто.

Висновок. Катетерне лікування істмус-незалежного ТП є достатньо нетривіальною задачею, тому що, як показує наш досвід, у значної кількості пацієнтів виникає декілька видів тахікардій. У разі відновлення синусового ритму внаслідок аплікації необхідно проводити перевірку можливості запуску тахікардії іншої аритмії. Однак незважаючи на це, катетерне усунення істмус-незалежного ТП є цілком ефективним, що особливо стосується атріотомічного ТП. Застосування навігаційних систем допомогло покращити результати таких втручань у більш складних випадках.

Посилання

  1. Granada J, Uribe W, Chyou PH, Maassen K, Vierkant R, Smith PN, et al. Incidence and predictors of atrial flutter in the general population. J Am Coll Cardiol. 2000;36(7):2242-2246. https://doi.org/10.1016/s0735-1097(00)00982-7
  2. Garan H. Atypical atrial flutter. Heart Rhythm. 2008;5(4):618-621. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2007.10.031
  3. Calkins H, Hindricks G, Cappato R, Kim YH, Saad EB, Aguinaga L, et al. 2017 HRS/EHRA/ECAS/APHRS/ SOLAECE expert consensus statement on catheter and surgical ablation of atrial fibrillation. Heart Rhythm. 2017;14(10):e275-e444. https://doi.org/10.1016/j.hrthm.2017.05.012
  4. Gucuk Ipek E, Marine J, Yang E, Habibi M, Chrispin J, Spragg D, et al. Predictors and Incidence of Atrial Flutter After Catheter Ablation of Atrial Fibrillation. Am J Cardiol. 2019;124(11):1690-1696. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2019.08.026
  5. Kapur S. Atypical Flutter with Atrial Isochronal Late-activation Map Correlating with the Critical Isthmus. J Innov Card Rhythm Manag. 2021;12(Suppl 1):20-21. https://doi.org/10.19102/icrm.2021.120108S
  6. Lin L, Lin YJ, Chung FP. Mechanism of Atypical Atrial Flutter With Alternating Tachycardia Cycle Lengths. Heart Lung Circ. 2021;30(6):e76-e77. https://doi.org/10.1016/j.hlc.2020.12.008
Опубліковано
2023-09-28
Як цитувати
Альміз, П. О., Кравчук, Б. Б., Малярчук, Р. Г., Перепека, Є. О., Тимошенко, Д. А., & Поканевич, А. В. (2023). Особливості катетерного лікування, істмус-незалежного тріпотіння передсердь. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(3), 78-82. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(03)/AK037-7882

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>