Кардіогемодинамічні особливості у пацієнтів з інфекційним ендокардитом, ускладненим гострою серцевою недостатністю

  • Г. Б. Колтунова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9409-7346
  • К. П. Чиж ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2479-3685
  • О. А. Крикунов ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7769-458X
Ключові слова: сепсис, гемодинаміка, клапани серця, ехокардіографічне дослідження, передопераційний огляд, серцево-судинна хірургія

Анотація

Інфекційний ендокардит (ІЕ) – рідкісне, але руйнівне захворювання. Основними ускладнення-ми ІЕ є серцева недостатність, сепсис (зокрема внаслідок перивальвулярного поширення інфекції) та емболічні події, найчастіше церебральної локалізації. Діагноз ІЕ поєднує різні фактори, які не є специ-фічними для ІЕ, якщо їх розглядати ізольовано. Ехокардіографія залишається методом візуалізації пер-шої лінії для діагностики ІЕ.

Мета – визначити особливості розвитку внутрішньосерцевих ускладнень, які виникають у хворих на ІЕ на доопераційному етапі з використанням ультразвукової діагностики.

Матеріали та методи. У дослідження були включені клінічні дані 120 хворих з інфекційним ендокар-дитом, які пройшли обстеження та лікування з 01.01.2019 по 30.06.2020 р. в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України». Діагноз ІЕ було встановлено відповідно до критеріїв Дюка, модифікованих European Society of Cardiology (2015). Середній вік досліджуваних пацієн-тів становив 46,3 ± 1,37 року (19–69 років).

Результати. Визначалась висока частота реєстрації нозокоміальних факторів у розвитку захворювання – 49 (40,9 %) випадків, з них 12,5 % (15 випадків) та 20,8 % (25 випадків) становили урологічні та загаль-нохірургічні втручання. Частота реєстрації доопераційної серцевої недостатності у хворих на ІЕ сягала 16 (13,3 %) випадків. У групах хворих з гострою серцевою недостатністю домінували ураження клапанів лі-вих відділів серця із періанулярними ускладненнями (абсцедування – 56,3 % (9 випадків) та фістулізація – 18,8 % (3 випадки)). Виявлені достовірні відмінності під час оцінювання серцевого індексу: в групі хворих на ІЕ без ознак серцевої недостатності серцевий індекс досягав 4,9 ± 0,2, а в групі хворих з доопераційною гострою серцевою недостатністю – 3,7 ± 0,4 (р = 0,098). Хворі з гострою серцевою недостатністю характе-ризувались вищим рівнем показників гострого пошкодження нирок (креатинін – 168,2 ± 40,7 мкмоль/л, сечовина – 13,3 ± 2,5 ммоль/л).

Висновки. Отримані результати вказують на високу частоту внутрішньосерцевих ускладнень у хворих на інфекційний ендокардит, зокрема зумовлених нозокоміальними інфекціями та медичними втручаннями. Ультразвукова діагностика (ехокардіографія) є важливим інструментом для виявлення та моніторингу внутрішньосерцевих ускладнень на доопераційному етапі, що може впливати на стратегію лікування і прогноз пацієнтів.

Посилання

  1. Comeaux S, Jamison K, Voeltz M. Contemporary Featuresand Management of Endocarditis. Diagnostics (Basel). 2023 Sep 28;13(19):3086. https://doi.org/10.3390/ diagnostics13193086
  2. Iung B, Duval X. Infective endocarditis: innovations inthe management of an old disease. Nat Rev Cardiol. 2019;16(10):623-635. https://doi.org/10.1038/s41569-019-0215-0
  3. Selton-Suty C, Célard M, Le Moing V, Doco-Lecompte T, Chirouze C, Iung B, et al.; AEPEI Study Group. Preeminence of Staphylococcus Aureus in Infective Endocarditis: A 1-Year Population-Based Survey. Clin Infect Dis. 2012;54(9):1230-1239. https://doi.org/10.1093/cid/cis199
  4. Delgado V, Ajmone Marsan N, de Waha S, Bonaros N, Brida M, Burri H, et al.; ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of endocarditis. Eur Heart J. 2023;44(39):3948-4042. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad193
  5. Habib G, Lancellotti P, Antunes MJ, Bongiorni MG, Casalta JP, Del Zotti F, et al.; ESC Scientific Document Group. 2015 ESC Guidelines for the management of infective endocarditis: The Task Force for the Management of Infective Endocarditis of the European Society of Cardiology (ESC). Endorsed by: European Association for Cardio-Thoracic Surgery (EACTS), the European Association of Nuclear Medicine (EANM). Eur Heart J. 2015;36(44):3075-3128. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv319
  6. McDonagh TA, Metra M, Adamo M, Gardner RS, Baumbach A, Böhm M, et al.; ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J. 2021;42(36):3599-3726. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368
  7. Peláez Ballesta AI, García Vázquez E, Gómez Gómez J. Infective endocarditis treated in a secondary hospital: epidemiological, clinical, microbiological characteristics and prognosis, with special reference to patients transferred to a third level hospital. Rev Esp Quimioter. 2022;35(1):35-42. https://doi.org/10.37201/req/092.2021
  8. El-Dalati S, Cronin D, Shea M, Weinberg R, Riddell J 4th,Washer L, et al. Clinical Practice Update on Infectious Endocarditis. Am J Med. 2020;133(1):44-49. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2019.08.022
  9. Mistiaen WP. What are the main predictors of in-hospital mortality in patients with infective endocarditis: a review. Scand Cardiovasc J. 2018;52(2):58-68. https://doi.org/10.1080/14017431.2018.1433318
Опубліковано
2024-06-27
Як цитувати
Колтунова, Г. Б., Чиж, К. П., & Крикунов, О. А. (2024). Кардіогемодинамічні особливості у пацієнтів з інфекційним ендокардитом, ускладненим гострою серцевою недостатністю. Український журнал серцево-судинної хірургії, 32(2), 58-63. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(02)/KCh035-5863